У плані політичних баталій і соціальних потрясінь осінь завжди була найгарячішим порою року. Чи не стане винятком і майбутній період. З огляду на те, скільки невирішених питань залишається закрити чинній владі, осіннє загострення обіцяє і в цей раз бути більш ніж серйозним.
Про те, що чекає Україну в найближчі кілька місяців, розповів політолог, директор Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, на сторінках сайту “Голос Столиці”.
Що, на ваш погляд, стане головним завданням влади на найближчу осінь?
– Влада активно намагатиметься сформувати стабільну більшість в парламенті, коаліцію, яка складалася б з трьохсот голосів. З цим пов’язаний тиск, який чиниться на “Опозиційний блок”, Радикальну партію, “Відрождення” і “Волю народу”. Адже заручившись солідною підтримкою, влада восени може протягнути зміни до Конституції, матиме поле для маневру в цьому напрямку. Друга складова – чи вдасться владі “протягнути” непопулярні реформи: медичну, пенсійну, аграрну. Ситуацію буде посилювати чергове зростання тарифів. Очевидно, що може спостерігатися досить серйозна соціально-політична дестабілізація.
Якими будуть пріоритети особисто президента Петра Порошенка?
– За великим рахунком, президент сьогодні стоїть перед вибором – яким шляхом йому йти у 2019-й рік. Осінньо-зимовий цикл стане для влади визначальним – або вона буде боротися за пост президента України, або проводити Конституційну реформу і намагатися боротися за парламент і уряд. Є й третій шлях – взагалі відмовитися від виборів у встановлений термін, довести ситуацію до максимального напруження, вводити елементи воєнного стану. Можна відкладати вибори і через рішення КСУ, використовуючи правові колізії.
Яка ймовірність дострокових виборів до Верховної Ради?
– Влада і опозиція вступають в період своєрідних українських праймеріз. Чесної боротьби тут немає, але підготовка до виборів, залучення олігархів і концентрація всіляких ресурсів стануть трендом осені-зими.
Які виклики чекають Україну на міжнародній арені?
– У цьому плані ми бачимо деяку токсикацію України. Державу звинувачують у втручанні в американські вибори, в поставках ракетних двигунів в КНДР. Все це говорить про те, що Україна перетворилася на таку собі Нігерію в фінансових справах. Країну звинувачують не тільки в корупції, але й в небезпечних міжнародних зв’язках. Формується образ України, якщо не ізгоя, то дуже токсичного партнера. Курс на ізоляцію України буде тривати восени-взимку, в цьому напрямку можуть з’явитися і нові скандали.
Чи будуть українські політики виправляти ситуацію, що склалася?
– Уже зараз ми бачимо, що влада почала приховану контрреволюцію. У зв’язку з падінням впливу ЄС на українську ситуацію і намагаючись вислужитися перед Дональдом Трампом, влада атакує ліберальних, прозахідних політиків, активістів, незалежні засоби масової інформації. Це і атака на Михайла Саакашвілі і всю грузинську команду, і на антікоррупціонерів – “єврооптимістів”, і на опозиційну пресу. Ці тенденції триватимуть. Щоб дистанціюватися від спадщини Сороса влада буде посиленими методами згортати залишки демократії в Україні.
Наскільки ймовірним вам бачиться переформатування в коридорах влади?
– На нас чекає посилення економічного переділу в країні, який відбуватиметься в кількох площинах. Буде серйозно переформатовано уряд. Ми бачимо, що крім вже заявлених відставок міністра інформаційної політики, аграрної політики і продовольства хитається місце під міністром інфраструктури. Серйозні проблеми спостерігаються у міністра фінансів, у міністра енергетики.
Думаю, що цієї осені склад уряду оновиться на 30-40 відсотків. Відкритими залишаються вакансії керівника Фонду держмайна, фіскальної служби, глави Нацбанку, Національної комісії регулювання енергетики. Переділ буде спостерігатися і по інших напрямках і галузях. Коріння цього переділу – боротьба за фінансові потоки, ми бачимо, що сталося навколо “Укрзалізниці”, звинувачення в розбазарюванні земель.
Чи зрушиться з мертвої точки питання вирішення конфлікту на Сході України?
– Питання Донбасу буде вспливати хіба що в якості маніпуляції суспільною свідомістю і не буде вирішене, як мінімум, до 2019-го року.
