Як же все солодко складається. “Народний фронт” нарешті азартно ломанувся в атаку на переляканих партнерів.
НФ довго відгрібав по повній програмі, збираючи всі піар-мінуси. Дуже талановиті хлопці виявилися – навіть не маскували жадібність і дурість. І ось черговий “вибуховий нежданчик” запропонував їм супершанс. Щоб самозберегтися у великій грі. І не просто самозберегтися, але істотно поліпшити свої торгівельні позиції. Отримати ще більшу пайову участь в “тіньовому” дерибані.
Залишу поки за дужкою неймовірне – у НФ немає ані найменшого громадського авторитету. Ця партія нічого і нікого не представляє – ані ідеологію, ані конкретні соціальні групи, ані навіть технологію керованої, вибачте, каналізації протестних настроїв.
Але вона є найпотужнішим подразником. Проте, самі вони категорично не бажають ступитися. І тому повторно спробують переконати нас, що тільки вони мають право на суперпатріотізм. Зрозуміло, масований медіа-удар по начальнику Генштабу Муженко – це чиста гра проти Петра Олексійовича. А тому я б виділив три кумедні аспекти.
Перший: по суті, це буде бійка “групи політважкотяжів”, нехай і з негативною особистою репутацією, проти одного. У баттл вже вліз весь “цвіт” НФ: Турчинов, Аваков (з друзями), Пашинський та традиційно з-за спин – Яценюк. А також десятки vip-чиків поменше. У ПО знову поруч немає нікого з ім’ям. І він в гордій самоті отримує всі антірепутаційні удари. Втім, це ж він сам побудував систему, де його публічні спікери-міністри – карлики.
Другий: несподівано різка заява Турчинова по Генштабу остаточно розвіяла міф про дрейф ОВ в бік президента. Олександр Валентинович, цей мудрий старий лис, просто хитро мовчав і маскувався. Вичікував. І вдарив цілком очікувано. ПО ж щиро вважав його партнером. Знову помилився?
Третій: на очах наростає битва за “Укроборонпром”. Вся медійка, буквально, забита злодійськими скандалами після перевірки концерну госаудіторами. Зрозуміло, що “болівар” смачно годував двох – і НФ, і БПП. А зараз перші хочуть з’їсти групу Гладковського-Романова. Що, загалом-то, банально.
Але не банально, те що Генпрократура грає на боці опонентів Гладковського. Або Луценко теж вирішив трохи підвищити свої ставки і стати одноосібним господарем майбутньої об’єднаної “партії влади”, або …питання: а в команді-то ПО взагалі хто? Тепер трохи інакше виглядає скандал з “Укрінмашем” і Суданом. Виявляється, саме ця компанія – на гачку у генпрокурора, як та, що продавала нам самим російські комплектуючі за завищеними цінами. Може і витік документів в OCCPR організував хтось із партнерів?
Так чи інакше НФ показав дуже гострі зуби. І тепер треба або обнуляти парламент і НФ через дострокові, але тоді АБ готовий вдруге показати зубки на вулицях. Або віддавати їм майже дві третини в тіньових, і, якщо не через конституційну реформу, то номінально перетворюватися в весільного президента-генерала. Ох вже ці преферансисти.
Михайло Подоляк, політтехнолог
