Politerno > Україна і світ > Небоженко: Волекр – багатостаночник

Небоженко: Волекр – багатостаночник

  • Листопад 4, 2017
  • 343 Переглядів
  • 0

Спочатку, коли спеціальний представник США Волкер тільки збирався приїхати в Україну здавалося, що його буде хвилювати виключно російсько-український військово-політичний конфлікт.

Потім виявилося, що він чудово розбирається в масштабах елітної корупції у вищих ешелонах української влади в цілому і в генеральській корупції в МО України, зокрема.

НАБУ швидко зуміло матеріалізувати його інтерес до того, що діється в міністерстві оборони України і навіть намагалося заарештувати злодіїв-генералів. Але оточення президента грудьми стало на захист злодійкуватих генералів, що і було потрібно американцям для розуміння функціонування ієрархії і форми елітної корупції в Україні.

Дві останні зустрічі з московським переговірником і одночасно “архітектором окупації” Криму і Донбасу Сурковим були використані командою Волкера, скоріше, не для вирішення питання щодо миротворців, скільки для обговорення дуже болючого і принизливого для Кремля питання про долю російських активів в США.

Україні в цих зустрічах приділялося не багато місця, що радувало наших дипломатів, які прекрасно розуміли свою непотрібність і нікчемність в цих зустрічах. Адже мінський переговорний процес практично вмер, як і ганебна Мінська угода.

Від усього цього залишилися тільки пристрасна промова Порошенка в парламенті на захист Мінських угод і підпис полум’яного українського націоналіста Голови Верховної Ради Парубія під сумнівним законом про реінтеграцію Донбасу.

Все інше перейшло під компетенцію групи Волкер-Сурков. Зараз там вирішуються всі важливі питання російсько-української війни і майбутнє сепаратистських республік.

Але Вашингтон проявив ще більшу креативність у використанні України.

Ось зараз, наприклад, Волкер несподівано для всіх, простодушно, але публічно запропонував Україні відкласти проект своєї резолюції в Раді Безпеки ООН про миротворців і повернутися до обговорення проекту Росії.

В чому справа? На чиєму боці він грає?

Вся справа в тому, що американці поставили перед собою потужну мету – реформувати ООН. Основний ворог цієї мети знову Росія. І, пропонуючи Росії знову розглянути проект її резолюції щодо миротворців, США прекрасно знають, що все закінчиться скандалом і відмовою Росії.

Це дає США привід переконати тих, хто сумнівається в марності і неефективності нинішньої форми ООН і РБ ООН.

Крім того, несподівана пропозиція Волкера відкласти українське проект резолюції щодо миротворців і зайнятися, як ні в чому не бувало, тупиковим російським проектом, і взагалі, поговорити про принципи миротворчої місії, має чітку тактичну ціль. Це дозволяє американцям тягнути час. Правда, не тільки за рахунок Кремля, а й Києва.

Але американцям подобається все сильніше і ширше використовувати “український капкан” і “українське болото” для вирішення своїх внутрішньополітичних і геополітичних завдань. Звичайно це прикро, але нинішні українські політики більше думають про своє збагачення, а не національні інтереси України.

Іншими словами, американці тягнуть час і знижують свій інтерес в російсько-українському конфлікті, для того щоб не дати Кремлю використовувати українське питання в торгах про масштаб, форми, способи ревізії і реквізиції російських грошей в США.

А після 2 лютого, коли Вашингтон збирається оголосити свій перший звіт про гроші оточення Путіна, американці, як ні в чому не бувало, знову актуалізують тему миротворців на Донбасі.

До весни залунають перші стогони, фрикції і судоми російської еліти, яка раптом усвідомить просту істину, що не вони “господарі життя” і що хтось інший керує їхніми грошима, і долями. Точно так, як вони керують долями мільйонів мовчазних і терплячих росіян.

І дарма наші місцеві українські політики, бізнесмени і олігархи думають, що це їх не стосується і не торкнеться.

Віктор Небоженко
Поділитися: