Рішення Конституційного Суду, яким скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування досліджується у межах кримінальних проваджень.
Про це йдеться у заяві НАБУ.
“Запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань держави після Революції Гідності. Це — наріжний камінь антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році. Його мета — зробити владу прозорою та підзвітною суспільству. Адже декларантами є особи, що утримуються коштом платників податків, у тому числі це стосується і суддів.
Однак судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів у разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками. Відтак, завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не контролюватиме і не матиме права запитувати про статки суддів та джерела їхнього походження, притягати до відповідальності за наявності розбіжностей.
Таке рішення не витримує жодної критики, ані з етичної, ані з правової точки зору. Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за нинішнього законодавства про запобігання корупції є безпідставними”, – йдеться у заяві.
В НАБУ нагадали, що станом на 27 жовтня 2020 року в роботі відомства перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій. Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру, а 34 справи скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (6 вироків, стосовно 7 осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами).
У Бюро наголошують, що через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності.
Нагадаємо, 27 жовтня стало відомо, що Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.
Національне агентство з питань запобігання корупції з 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.
Судді Конституційного суду визнали такою, що не відповідає Конституції, кримінальну статтю 366-1, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування. На думку Суду, кримінальна відповідальність є надмірною за вчинення таких правопорушень.
У 2018 році голова Конституційного суду Олександр Тупицький став власником земельної ділянки у селищі Кореїз в окупованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи.
