У 2021 році оціночна кількість розгорнутих ядерних боєприпасів зросла з 3720 до 3825. Близько 2000 з них – майже всі належать Росії і США – перебували в стані підвищеної боєготовності.
Про це йдеться у доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
“У той час як США і Росія скорочували свої загальні запаси ядерної зброї за рахунок демонтажу списаних боєголовок у 2020 році, на початку 2021 року в обох було приблизно на 50 ядерних боєголовок в оперативному розгортанні більше, ніж роком раніше.
Росія також збільшила свій загальний військовий ядерний арсенал приблизно на 180 боєголовок, в основному за рахунок розгортання більшої кількості міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування і балістичних ракет на субмаринах”.
При цьому наголошується, що розгорнуті стратегічні ядерні сили обох країн залишалися в межах Договору про стратегічні наступальні озброєння 2010 року, хоча договір не обмежує загальні запаси ядерних боєголовок.
While the USA?? and Russia?? continued to dismantle retired warheads in 2020, both are estimated to have had around 50 more nuclear warheads in operational deployment at the start of 2021 than a year earlier.
Findings of #SIPRIYearbook 2021 out now ➡️ https://t.co/zct4xs4RbO pic.twitter.com/DOUAqV6VCK
— SIPRI (@SIPRIorg) June 13, 2021
Відзначається, що Росія і США разом володіють понад 90% світової ядерної зброї. Обидві держави мають великі і дорогі програми по заміні і модернізації своїх ядерних боєголовок, ракетних і авіаційних систем доставки і виробничі потужності.
Решта сім ядерних держав – Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея – також або розробляють, або розміщують нові системи озброєння, або оголосили про свій намір зробити це.
Загалом у 2021 році дев’ять ядерних держав дещо скоротили кількість ядерної зброї (з 13 400 одиниць ядерної зброї у 2020 році до 13 080 одиниць), проте кількість розгорнутих ядерних боєприпасів збільшилася на 105 одиниць.
Раніше SIPRI повідомляв, що загальні глобальні військові витрати у 2020 році, попри пандемію COVID-19 і скорочення світового ВВП, зросли до 1981 млрд. доларів, що на 2,6% більше, ніж у 2019 році.
Нагадаємо, 8 травня 2018 року Дональд Трамп оголосив, що США виходять з ядерної угоди з Іраном, укладеної адміністрацією Барака Обами. Тоді ж Сполучені Штати розширили персональні санкції проти Ірану.
Через рік влада Ірану оголосила про відмову від деяких зобов’язань, прописаних в міжнародній ядерній угоді 2015 року, з якої рік перед цим вийшли США.
У свою чергу Європейські країни закликали Іран поважати міжнародну угоду, що стримує ядерні амбіції Тегерана, та висловили жаль з приводу санкцій США.
В ЄС заявили, що залишаться відданими угоді і не збираються виходити з неї, незважаючи на рішення Трампа.
Президент Ірану Хасан Рухані пригрозив відновити збагачення урану у більших, ніж до цього, масштабах, якщо ядерна угода провалиться.
5 січня 2020 року Іран заявив, що більше не дотримуватиметься жодного з положень ядерної угоди 2015 року.
