У 2021 році оціночна кількість розгорнутих ядерних боєприпасів зросла з 3720 до 3825. Близько 2000 з них – майже всі належать Росії і США – перебували в стані підвищеної боєготовності.
Про це йдеться у доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
“У той час як США і Росія скорочували свої загальні запаси ядерної зброї за рахунок демонтажу списаних боєголовок у 2020 році, на початку 2021 року в обох було приблизно на 50 ядерних боєголовок в оперативному розгортанні більше, ніж роком раніше.
Росія також збільшила свій загальний військовий ядерний арсенал приблизно на 180 боєголовок, в основному за рахунок розгортання більшої кількості міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування і балістичних ракет на субмаринах”.
При цьому наголошується, що розгорнуті стратегічні ядерні сили обох країн залишалися в межах Договору про стратегічні наступальні озброєння 2010 року, хоча договір не обмежує загальні запаси ядерних боєголовок.
While the USA🇺🇸 and Russia🇷🇺 continued to dismantle retired warheads in 2020, both are estimated to have had around 50 more nuclear warheads in operational deployment at the start of 2021 than a year earlier.
Findings of #SIPRIYearbook 2021 out now ➡️ https://t.co/zct4xs4RbO pic.twitter.com/DOUAqV6VCK
— SIPRI (@SIPRIorg) June 13, 2021
Відзначається, що Росія і США разом володіють понад 90% світової ядерної зброї. Обидві держави мають великі і дорогі програми по заміні і модернізації своїх ядерних боєголовок, ракетних і авіаційних систем доставки і виробничі потужності.
Решта сім ядерних держав – Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея – також або розробляють, або розміщують нові системи озброєння, або оголосили про свій намір зробити це.
Загалом у 2021 році дев’ять ядерних держав дещо скоротили кількість ядерної зброї (з 13 400 одиниць ядерної зброї у 2020 році до 13 080 одиниць), проте кількість розгорнутих ядерних боєприпасів збільшилася на 105 одиниць.
Раніше SIPRI повідомляв, що загальні глобальні військові витрати у 2020 році, попри пандемію COVID-19 і скорочення світового ВВП, зросли до 1981 млрд. доларів, що на 2,6% більше, ніж у 2019 році.
Нагадаємо, 8 травня 2018 року Дональд Трамп оголосив, що США виходять з ядерної угоди з Іраном, укладеної адміністрацією Барака Обами. Тоді ж Сполучені Штати розширили персональні санкції проти Ірану.
Через рік влада Ірану оголосила про відмову від деяких зобов’язань, прописаних в міжнародній ядерній угоді 2015 року, з якої рік перед цим вийшли США.
У свою чергу Європейські країни закликали Іран поважати міжнародну угоду, що стримує ядерні амбіції Тегерана, та висловили жаль з приводу санкцій США.
В ЄС заявили, що залишаться відданими угоді і не збираються виходити з неї, незважаючи на рішення Трампа.
Президент Ірану Хасан Рухані пригрозив відновити збагачення урану у більших, ніж до цього, масштабах, якщо ядерна угода провалиться.
5 січня 2020 року Іран заявив, що більше не дотримуватиметься жодного з положень ядерної угоди 2015 року.