За підсумками брюссельського саміту НАТО було схвалено комюніке.
Копію документа представили журналістам, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.
У цьому рішенні вперше за останні роки щодо України вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії.
“Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу“, – йдеться у документі.
У рішенні жодного попереднього саміту НАТО після 2008 року не звучало таких формулювань щодо України. Щодо Грузії таке формулювання звучить з 2018 року.
Рішення саміту також закликає Україну рухатися до членства через виконання Річних національних програм.
“Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО”, – йдеться в комюніке саміту.
Спільне рішення союзників також закликає Україну проводити подальші “широкомасштабні, стійкі та неповоротні реформи”, як у секторі безпеки та оборони, так і в інших сферах. У рішенні, зокрема, коротко згадана потреба “поваги до меншин”. Цю вимогу, як відомо, послідовно висуває Угорщина, втім, у даному рішенні немає деталізації, на якій Будапешт наполягав раніше.
Також Альянс наголошує, що Партнерство розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner, EOP), яке Україна отримала у 2020 році, “додає імпульс до нашої і без того амбіційної співпраці та просуває подальшу (військову) взаємосумісність”.
Нагадаємо, на початку червня заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане анонсував, що на саміті НАТО 14 червня лідери Альянсу підтвердять політику відкритих дверей для України і Грузії.
Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк заявила, що політичні сили не повинні спекулювати на євроатлантичному курсі України.
