Politerno > Україна і світ > Вільнюс вимагатиме від Шмигаля зупинити фінансовий тиск на литовських інвесторів

Вільнюс вимагатиме від Шмигаля зупинити фінансовий тиск на литовських інвесторів

  • 8 Липня, 2021
  • 106 Переглядів
  • 0

Під час візиту прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Литви одним з найважливіших питань для обговорення стане вирішення проблеми фінансового тиску на інвесторів в зелену енергетику України, зокрема литовської компанії Modus Energy, яка через дії уряду подала позов проти України в міжнародний арбітраж.

Про це пише наш Телеграм-канал “Politerno”, у якому публікуються інсайди і коментарі до новин.

Робоча поїздка прем’єра відбувається 8 липня і, за задумом Банкової, Шмигаль має використати її задля вирішення конфліктної ситуації із позовом до міжнародного арбітражу проти України литовських інвесторів у відновлювану енергетику.

«Дії уряду та тиск на цього інвестора призвели до першого міжнародного арбітражу. При цьому Міністерство юстиції в діях України не бачить порушень прав іноземного інвестора, зокрема щодо договору Енергетичної Хартії. Та мені здається, литовські партнери добре підготуються до зустрічі та все згадають нашому уряду, якщо навіть будуть певні намагання зіскочити», – заявила народна депутатка Людмила Буймістер в Facebook.

На її думку, Шмигалю можуть сказати, що він грубо порушує не тільки підписаний меморандум з іноземними інвесторами, а й міжнародні угоди та вже задекларований курс державою до декарбонізації економіки.

«Не виключено, що вчора це міг обговорювати і президент Володимир Зеленський, коли відвідував Литву. Тоді уряду в будь якому разі доведеться знаходити вихід з ситуації. Впевнена, що Денис Шмигаль має нарешті зрозуміти глобальність проблеми та докласти всіх зусиль для її вирішення», – додала нардеп.

Вона повідомила, що для того, щоб Modus Energy відкликала позов, одних обіцянок мало – потрібно надати гарантії інвесторам і чітко без порушень термінів їх виконувати.

Буймістер вказала, що це стосується того, що надважливо вчасно платити за вироблену електроенергію з ВДЕ, не накопичувати борги. Водночас, вже досить гратися і перестати перевіряти терпіння інвесторів.

«Адже немає ніякої довіри до України, коли після особистих гарантій Шмигаля про те, що ніяких нових ідей, які б погіршували умови ведення бізнесу в галузі не буде, уряд менш ніж через рік дуже неочікувано для інвесторів, Секретаріату Енергетичного Співтовариства і ЄБРР, намагається запровадити акцизний збір на виробництво електроенергії з ВДЕ в Україні», – підкреслила Буймістер.

Нагадаємо, Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект №5600 щодо внесення змін до Податкового кодексу, яким, серед іншого, пропонується ввести акцизний збір на “зелену” енергію в Україні за ставкою 3,2%. 1 липня даний законопроєкт був підтриманий в парламенті в першому читанні.

5 липня профільні асоціації відновлюваної енергетики заявили, що наміри Кабміну запровадити акцизний збір на «зелену» електроенергію є порушенням наданих раніше гарантій державою та порушенням зобов’язань перед міжнародними інвесторами, і тому ця норма має бути виключена з законопроєкті №5600 щодо внесення змін в Податковий кодекс України.

В кінці червня ЄБРР, Чорноморський банк торгівлі та розвитку, Нідерландська фінансова компанія розвитку, Інститут фінансування розвитку, а також Секретаріат Енергетичного співтовариства написали листа на адресу голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Вони підкреслили, що ймовірне впровадження акцизного збору на виробництво електроенергії з поновлюваних джерел в Україні суперечить цілям ЄС з декарбонізації, загрожує планам країни щодо інтеграції з європейською енергосистемою, і тому ця норма повинна бути переглянута.

За даними ЗМІ, через кризу в енергетиці постраждали як мінімум 4 іноземні компанії Scatec (Норвегія), VR Capital (США), Modus Energy (Литва), TIU Canada (Канада).

Президент Володимир Зеленський під час виступу на спільній пресконференції з президентом Литви Гітанасом Науседою у Вільнюсі заявив, що робота у Раді щодо ухвалення законопроєктів із ключових реформ перебуває на фінальній стадії, а стрімкість прийняття реформ значно перевищує тенденції в більшості країн Європи.

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь