Підтримую закон про деолігархізацію, і вважаю, що він має бути прийнятий якнайшвидше.
Що ж зробить президент з олігархами? Та нічого страшнішого, ніж він зробив із контрабандистами. 4 квітня, п’ять місяців тому, Офіс Президента заявив, що запровадив санкції проти ТОП-10 українських контрабандистів.
Знаєте, скільки підозр висунули цим страшним злочинцям за цей час? Нуль. Скільки активів у них забрали? Нуль. Можливо, їм хоча б закрили пересування по країні? Ні, спокійно літають по світу, без обмежень.
47 днів тому секретар РНБО Олексій Данілов оголосив про введення санкцій проти контрабандиста Олександра Акста, власника компанії “Преміум-пакет”, який, за даними медіа, працює під “дахом” СБУ і особисто Івана Баканова.
І ось уже 47 днів президент Зеленський забуває підписати цей указ, і таким чином, санкції проти Акста взагалі не вступили до цих пір в законну силу. Акст працює. Можливо, олігархи заважають президенту підписати власний указ?
Так само і в список олігархів когось будуть включати, а хтось, про кого президент і його оточення “забудуть”, навіть не помітить ніяких незручностей.
Насправді, прийняття закону про олігархів покаже суспільству, що моновлада Зеленського не пред’явить жодної підозри і не екстрадує жодного олігарха. Це просто “продрозкладка” для тих, на кого Банкова захоче тицьнути пальцем і внести в список, і для тих, хто захоче в цей список не потрапляти. Внесення до списку створить олігархам тільки одну проблему – ускладнить комплаєнс в банках на Заході, хоча і цю проблему адвокати зможуть розрулити.
Тому нехай приймають закон, не заважайте, адже саме олігархи створюють теплу ванну для “Слуг народу” на своїх телеканалах, ця відсутність серйозної критики у великих медіа дозволяє владі вигадувати якісь дурниці, замість того, щоб працювати за діючими законами.

Якщо спікер парламенту Дмитро Разумков, якщо тверезомислячі політики хочуть направити енергію на по-справжньому важливі і корисні для країни справи, то треба приділити увагу катастрофічному стану питань національної безпеки.
Треба заслухати про стан справ, провести спеціальне засідання. Треба терміново звільняти міністра оборони, який впав в маразм (це не перебільшення), треба рятувати залишки нашої оборонної промисловості від безглуздих і супердорогих топ-менеджерів, треба звернути увагу на величезні проблеми на фронті і відсутність ефективної протидії російським обстрілам. Треба якомога швидше довести до результату Вагнергейт. Чому через це в парламенті немає резонансу, чому ніхто не блокує трибуну, не виносить питання в порядок дня, не зриває засідання? Суб’єктність нашої країни не на Банковій – а на фронті, наш авторитет у світі – це наші воїни, які б’ють ворога, часто, ховаючись від свого вищого керівництва.
Ось тут треба пробивати рішення, ось тут треба захищати інтереси країни, а закон про деолігархізації нехай приймають, щоб суспільство побачило, що таке базікання і популізм на практиці. Хоче Зеленський з цим працювати – нехай працює, він так вміє, дайте йому його іграшку. У олігархів адвокати є, вони не пропадуть, а ось у захисників України, яким не виплачують вчасно багато видів виплат, не забезпечують автомобілями, тепловізорами, безпілотниками, якісним паливом, деякими видами боєприпасів, і в тому числі колодами і скобами для бліндажів та телефонним кабелем на восьмому році війни (!), інших адвокатів крім нас немає. У наших героїв, які іноді змушені самотужки штурмувати опорники або накривати позиції противника потайки від начальства, такої підтримки в парламенті, на жаль, немає. Так що треба боротися за справжні цінності і за по-справжньому ціннісних людей. Ми повинні бути на стороні не аніматорів, а героїв.
Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ
