Politerno > Україна і світ > Рада призначила міністра стратегпрому, віцепрем’єра економіки та главу МінТОТ

Рада призначила міністра стратегпрому, віцепрем’єра економіки та главу МінТОТ

  • 4 Листопада, 2021
  • 199 Переглядів
  • 0

У четвер, 4 листопада, нардепи призначили на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості очільника митниці Павла Рябікіна, нардепку “Слуги народу” Ірину Верещук на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а Юлію Свириденко на посаду першої віцепрем’єрки – міністерки економіки.

Кандидатуру Рябікіна підтримали 237 нардепів.

Під час свого виступу він розповів про свої завдання на посаді. Передусім Рябікін на посаді зосереджуватиметься на захисті територіальної цінності і безпеки України.

Він наголосив на координації замовників та виробників державного оборонного замовлення для забезпечення обороноздатності держави. Також Рябікін заявив про забезпечення ДОЗ вітчизняних виробників незалежно від їхньої форми власності.

Новий міністр підкреслив, що для розвитку оборонно-промислового комплексу необхідне якнайшвидше прийняття закону про особливості реформи ОПК. 

“Українська оборонка має компетентність у космічному ракетобудуванні, авіаційній та бронетанковій техніці, двигунобудуванні,  високоточному озброєнні та радіоелектротехніки”, – заявив він. 

Для того, аби зберегти та надалі розвивати ОПК, необхідно оперативно проводити реформування та корпоратизацію підприємств, де Мінстратегпром має виступити як координатор процесу, додав він.

Раніше економічний комітет рекомендував Раді підтримати кандидатуру Рябікіна на посаду міністра. Під час виступу голова економічного комітету Дмитро Наталуха також акцентував, що для розвитку українського ОПК надзвичайно важливою є локалізація.

Рябікіна призначили головою Держмитниці ще у листопаді 2020 року, спершу – за “карантинною” процедурою без конкурсу. Згодом, у вересні цьогоріч, він переміг у конкурсі на посаду і був призначений повторно.

До того, з березня 2017 року він працював гендиректором аеропорту “Бориспіль”. Як зазначає УП, у часи президентства Порошенка Рябікін був одним із ключових кандидатів у міністри інфраструктури.

Митник тричі був нардепом: у 2000-2002 роках як безпартійний, у 2002-2005 роках – також безпартійний, у 2012-2014 роках – від “УДАРу”.

У 2014-2015 роках працював заступником голови Київської міської державної адміністрації.

За кандидатуру Ірини Верещук проголосували 260 нардепів.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив заяву Верещук про складення депутатських повноважень у зв’язку з призначенням до Кабміну. ЇЇ підтримали голосуванням 318 нардепів.

Верещук склала присягу урядовця.

Замість Верещук до парламенту зайде 140-й номер виборчого списку партії “Слуга народу” Сергій Кострійчук.

Кострійчук у команді СН з вересня 2018 року. На президентських і парламентських виборах координував роботу штабів у регіонах. У 2020 році – член вищої ради партії, у 2021 – голова контрольно-ревізійної комісії, зазначає речниця фракції СН Юлія Паійчук.

За призначення Юлії Свириденко проголосували 214 “слуг”, 13 нардепів від “За майбутнє”, 20 – від “Довіри” та 9 позафракційних.

Фракції “Голос”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність” та “ОПЗЖ” не дали жодного голосу.

Голова економічного комітету Дмитро Наталуха заявив, що комітет підтримав кандидатуру Свириденко.

“Від успішної економічної політики залежить найважливіше, для чого ми тут зібралися – це добробут українців. Наразі ми маємо майже відсутність стимулів для виробництва продукції з високою доданою вартістю. 

Якщо ми подивимось на співвідношення капітальних інвестицій до ВВП, це у нас порядка 14%, у Туреччині це 29,9%, у Польщі – 19,2%. Роками держзамовлення використовувалось для латання дір, а не для спрямування державних коштів на ці сфери, які дають найбільший мультиплікаційний ефект”, – розпочала свій виступ Свириденко.

За її словами, бізнес, “на жаль, працює в тіні, де йому зручно і безпечно”.

Вона додала, що 25-30% ВВП – це тіньові кошти.

За словами Свириденко, виправити цю ситуацію можуть наступні рішення:

  • запуск інституцій, які посилять економічну політику держави – йдеться про запуск і ефективну роботу Експортно-кредитного агентства, Фонду прямих іноземних інвестицій, Фонду покращення житлових умов, Державне лізингове агентство, Фонд мікроінвестицій для громадян;

  • перегляд самого підходу до здійснення державних інвестицій.

“Більішсть цих інституцій створені у нас, але не показують жодних значущих результатів”, – додала Свириденко.

“Ми маємо стати гнучкішими, відійти від радянських стандартів і бюрократії і сформувати сталі інституції, які зможуть підтримати бізнес у період пандемії”, – сказала кандидатка на посаду перед голосуванням.

“Ми маємо перестати просто проїдати державні кошти, натомість здійснювати так звані продумані інвестиції, врахувавши ефект для економіки”, – заявила також Свириденко.

Вона розповіла про 5 ключових кластерів для інвестицій, фінансування яких матиме найбільший ефект для держави. 

Перший кластер – машинобудування. За словами міністерки, протягом 3 років Україна може відновити суднобудування та випускати 20 нових суден щороку. Це збільшить обіг галузі до 2025 року до 22 млрд грн та створити 50 тисяч робочих місць.

Наступного року, повідомила вона, планується перезавантаження парку вантажних вагонів Укрзалізниці у 46 тисяч вагонів.  Це створить ринок з обігом у понад 10 млрд грн за 7 років.

Другий кластер – енергетика. Свириденко наголосила на енергонезалежності України, а також на програмі термомодернізації та енергоефективності. Завдяки цьому, за її словами, українці “наступного опалювального сезону будуть платити менше”. Ці зміни покажуть у проєкті держбюджету на 2022 рік до другого читання.

Третій кластер – ІТ. Метою міністерка назвала зростання ролі для оборонних та медичних ІТ проєктів, експортну промоцію та мінімізацію бюрократичного тиску на галузь.

Четвертий кластер – сільське господарство. Йдеться передусім про підтримку аграріїв, Свириденко нагадала про програму зі зрошення, що розпочнеться з південних регіонів. Це дозволить підвищити врожайність вдвічі та збільшити експортну виручук на 5 млрд доларів.

П’ятий кластер – будівництво. Метою голова Мінекономіки планує вийти на рівень будівництва до 1990 року і будувати до 20 млн м2 житла. Також потрібно стимулювати програми іпотеки для забезпечення сімей житлом.

Під час відповіді на запитання вона, як і попередні міністри, акцентувала увагу на роль локалізації у зростанні економіки України.

У часи Порошенка Свириденко обіймала посаду першої заступниці голови Чернігівської ОДА, у 2018 році тимчасово її очолювала. Після приходу Зеленського Свириденко спершу була заступницею міністра розвитку економіки, а згодом – першою заступницею.

До призначення була заступницею очільника Офісу Президента Андрія Єрмака. За даними УП, вона має серйозний вплив у команді і є одним з ідеологів економічної політики президента загалом і боротьби з олігархами зокрема. Наприклад, вона доклала руку до податкового закону №5600. 

Крім того, з травня до вересня цьогоріч вона була представницею держави у наглядовій раді НАК “Нафтогаз”.

Нагадаємо, 4 листопад Верховна рада призначила ексвіце-прем’єра Олексія Резнікова міністром оборони України.

3 листопада народні депутати звільнили з посади міністра оборони Андрія Тарана за його заявою. Парламент отримав подання президента Володимира Зеленського на призначення звільненого нині віцепрем’єра Олексія Резнікова міністром оборони. Разом з ним були звільнені міністр екології Роман Абрамовський та перший віцепрем’єр – міністр економіки Олексія Любченко.

3 листопада фракція “Слуга Народу” висунула своїх кандидатів на посади міністрів економіки, з питань стратегічних галузей промисловості та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь