Національне антикорупційне бюро під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікацій виявило схему відмивання грошей через десятки офшорних компаній. При чому діяла ця схема і в той період, коли Філіп Пронін, чиє ім’я звучало в історії з фортифікаціями, очолював вже не Полтавську ОВА, а Державну службу фінансового моніторингу.
Про це повідомив народний депутат з «Голосу» Ярослав Железняк.
Все почалося зі справи про розкрадання грошей на будівництві фортифікаційних споруд на Донеччині. В межах цього провадження НАБУ у жовтні минулого року провело обшуки, і в одному з приміщень у Києві на вулиці Молдовській правоохоронці виявили сумки з грошима та документами. Зокрема, НАБУ знайшло у них 278,05 тисяч доларів та 3,343 мільйона гривень, а також документи першого заступника глави Держфінмоніторингу Богдана Корольчука. Також у сумці виявили реєстраційні та статутні документи та печатки, довіреності суб’єктів господарювання, а саме:
- 11 українських юридичних осіб;
- 12 фізичних осіб-підприємців;
- сім іноземних компаній;
- структури, зареєстровані на Кіпрі;
- компанії з Чехії;
- фірми на Британських Віргінських островах.
НАБУ проаналізувало знайдені під час цього обшуку документи та встановило, що з 1 січня 2024 року по 21 січня 2026 року на рахунки відповідних компаній надходили гроші від інших суб’єктів господарювання як оплата за різні товари та послуги.
«Надалі такі кошти перераховувались між рахунками вказаних підприємств і акумулювалися на окремих рахунках, після чого конвертувалися у валюту та виводились на рахунки фірм-нерезидентів. Супроводжували це перетворення платежі типу за «постачання товарів» та «надання послуг в сфері охорони», «консультацій» на «розробку програмного забезпечення», але фактичні обставини свідчать про одержання таких коштів злочинним шляхом і виведення їх в офшори. В тому числі обходячи обмеження на виведення валюти за кордон від НБУ», — зазначив Железняк.
Він також звернув увагу на назви кількох таких компаній: ТОВ «Циклум софтвер» або ТОВ «Люксофт Україна». На думку депутата, ці назви обрали не випадково, адже на слух вони дуже схожі на назви відомих міжнародних IT-компаній Luxoft та Ciklum. Однак перевірки показують, що це абсолютно різні компанії.
«Саме тому їх так назвали, щоб у вас не викликало ніякого сумніву. Мовляв, Люксофт щось там надає, окей, ну, начебто це ок», — зазначив Железняк.
Але фактично, за його словами, ці компанії отримували гроші, а потім за допомогою різних схем перераховували їх та виводили в готівку за кордон.
У випадку з іноземними компаніями, чиї документи знайшли під час обшуку, то за словами Железняка, вони зареєстровані здебільшого у країнах, що використовуються для приховування кінцевих бенефіціарів бізнесу. Зокрема, в Чехії, на Кіпрі чи на Британських Віргінських островах.
«І так, ви зараз читаєте про чистий конверт-центр. Так як діяв він з 01 січня 2024 до 21 січня 2026 року, а Пронін та Корольчук очолюють ФінМон з початку 2025-го, то виходить держорган, який мав би займатися боротьбою з легалізацією та відмиванням грошей і сам чудово цей напрям очолив», — додав Железняк.
Як відомо, у вересні минулого року стало відомо про привласнення керівництвом Полтавської ОВА 200 млн грн на будівництві фортифікацій Донеччини. Керівником Полтавської ОВА в той час був Філіп Пронін, який з січня 2025 року обійняв посаду голови Держфінмоніторингу. Депутат вважає, що його підлеглі були обізнані зі схемами, хоча сам Пронін публічно заперечував будь-які переплати.
10 червня НАБУ і САП у середу провели обшуки у службі фінансового моніторингу.
Нагадаємо, за рік на посаді голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін провів у закордонних відрядженнях понад 70 днів. Причому його від’їзди збігалися по часу з важливими засіданнями парламентських ТСК або корупційними скандалами за участі його команди.
