Днями представники МВФ заявили, що одним з головних умов виділення Україні чергового траншу явяется, крім пенсійної реформи, створення антикорупційних судів. А група партій і політиків (єврооптимісти, Саакашвілі та інші) мають намір найближчим часом почати вуличні акції з вимогою до влади створити такі суди.
У той же час, позиція президента і його партнерів по правлячій коаліції з “Народного фронту” поки однозначна – антикорсуди зараз створити неможливо.
Чим закінчиться це протистояння, можливо, стане зрозумілим після заключення Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), яке варто очікувати на початку жовтня.
На думку експертів “Страни”, рух за антикорупційні суди разом з вимогами скасувати депутатську недоторканність і прийняти новий закон про вибори до Верховної Ради стає засобом серйозного тиску на правлячу команду.
Але не факт, що та піддасться.
Крапка від президента, кома від Керрі
Президент Петро Порошенко ще на 14-я конференції YES (Yalta European Strategy – “Ялтинська європейська стратегія”) в Києві ясно дав зрозуміти: антикорупційні суди з’являться в Україні нескоро.
На думку глави держави, на втілення цієї ідеї піде досить багато часу.
“Я не хочу чекати півтора року створення антикорупційного суду. Та й взагалі, з присутніх тут підніміть руки ті, у кого в країні є антикорупційні суди. Ні в кого немає? Може у Франції? Ні. Чи може в Польщі або в Фінляндії? Хоч у когось, хто показав ефективність в боротьбі з корупцією? Немає ніде. Вони існують в Уганді, в Малайзії ще здається”, – сказав український президент.
Як вважає Порошенко, тут потрібне швидке і ефективне рішення – антикорупційні палати в уже існуючій судовій системі, на створення яких піде, за його оцінками, тільки місяць.
Як повідомлялось, після виступу Порошенка з цього питання жорстко висловився колишній державний секретар США Джон Керрі.
“Коли президент Порошенко запитав, чи є в якійсь країні антикорупційні суди, то я скажу, в моїй країні всі суди антикорупційні. І є розгляди на різних рівнях: на рівні штату та федеральному рівні. І я вважають, що важливо для України не втратити шанс на розвиток”, – заявив Керрі, маючи на увазі створення саме антикорупційних судів.
Як відомо, що проти окремих судових органів для справ про корупцію також виступили, в числі інших, генеральний прокурор Юрій Луценко, голова Верховного суду Ярослав Романюк, а також Вища рада правосуддя.
Про причини небажання влади створювати антикорупційні суди ми вже детально писали.
Палата №6529, суд №6011
Різні підходи до ідеї антикорупційного судочинства вже оформлені в законопроекти. Один – проект закону №6011 авторства народних депутатів Єгора Соболєва (“Самопоміч”), віце-спікера Оксани Сироід, Івана Крулько “Батьківщина”), Світлани Заліщук, Мустафи Найєма та Сергія Лещенка (всі – “Блок Петра Порошенка, БПП) про антикорупційні суди, зареєстрований 1 лютого.
Інший – законопроект № 6529 народного депутата Cергея Алексєєва (БПП) “Про введення обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень”, який пропонує взагалі відмовитися від ідеї окремого антикорупційного ого суду, натомість призначивши в загальних і апеляційних судах суддів виключно для справ про корупцію (це і є антикорупційна палата). Зареєстрований 31 травня, цей законопроект вже 6 червня спробували внести до порядку денного, але безуспішно.
Прихильникам антикорупційних судів провести свій законопроект до сесійної зал поки не вдалося. Вони стверджують, що їх проект передбачає проведення незалежного відбору нових суддів, яким належить виносити вироки корупціонерам. Цим займеться спеціальна комісія, третина членів (трьох з дев’яти) якої делегують країни і організації, що надають Україні кошти на боротьбу з корупцією. А в разі антикорупційних палат працювати залишаться ті ж судді, що і зараз. Самі палати, як частина діючої судової системи, будуть схильні до впливу влади, а це значить: реальних вироків чиновникам, спійманим на незаконному збагаченні, чекати не варто.
Прихильники палат з цим не згодні. “Це будуть нові судді, яких почне відбирати на конкурсній основі Вища кваліфікаційна комісія суддів за участю Громадської ради чеснот”, – заявив автор законопроекту про палати Сергій Алексєєв в ефірі телеканалу “112”. У свою чергу, він вважає, що в процедурі відбору, передбаченої законопроектом про антикорупційні суди, беруть участь тільки політичні суб’єкти – президент України, Верховна Рада і міністр юстиції (від його імені йдуть представники донорів боротьби з корупцією), що також допускає вплив на результат.
Вирішальний голос Венеції
В даний момент обидва документи вивчаються Венеціанською комісією. Згідно з графіком роботи ВК, рішення буде в жовтні. У громадській платформі “Реанімаційний пакет реформ”, яка лобіює створення судів по корупції, спрогнозували, що вердикт Венеціанської комісії з’явиться вже на початку місяця. Від того, який підхід в антикорупційному судочинстві ВК в результаті підтримає, залежить подальша доля обох законопроектів. Тому для Банкової важливо домогтися вигідного для себе рішення.
Один з членів фракції БПП, який входить до профільного комітету Ради з питань правової політики і правосуддя допускає, що на це будуть спрямовані зусилля, в тому числі, члена Венеціанської комісії Сергія Головатого, якого він вважає лояльним до Адміністрації президента.
У березні президент указом ввів Головатого до складу ВК замість народного депутата від “Опозиційного блоку” Сергія Ківалова.
“Якщо Венеціанська комісія висловиться за палати, це, звичайно, буде удар по ідеї антикорупційних судів. Їх противники будуть козиряти рішенням і напевно спробують протягнути свій проект про палати в Раді. Попруть як танки. Надія залишиться тільки на громадянське суспільство і міжнародний тиск”, – каже інший депутат від президентського іменного блоку Наталія Новак, яка входить в опозицію до керівництва своєї фракції.
Увага донорів
Думки експертів щодо результату боротьби за контроль над антикорупційним правосуддям розділилися.
Так політолог Анатолій Октисюк вважає, що владний дуумвірат БПП і партії “Народний фронт” зробить все, щоб поховати ідею незалежних антикорупційних судів.
“Кінцева мета лобістів антикорупційних судів – створення закритого циклу правосуддя – від спеціалізованої прокуратури через НАБУ, до судів такої ж юрисдикції. Влада по своїй волі ніколи на це не піде. Тому лобісти висувають гасло створення нових судових органів, привертаючи увагу західних дипломатів і донорів, яким потрібно бачити просування антикорупційної реформи. З цією ж метою реанімували стару тему скасування депутатської недоторканності. По-перше, вона народу подобається, а, по-друге, без імунітету буде простіше сажати депутатів “, – говорить експерт.
У свою чергу, політичний експерт Дмитро Корнійчук вважає, що вирішальну роль у справі створення антикорупційних судів зіграє вимога Заходу, перш за все, американців.
“Недарма Рекс Тіллерсон (державний секретар США – ред.) під час візиту до Києва називав нові судові органи серед важливих реформ, які повинна впровадити влада. Продавлюватимуть цю ідею американці і по іншій лінії – через МВФ”, – нагадує він.
На думку експерта, інститут антикорупційних судів для адміністрації Дональда Трампа – це також засіб примусу Порошенка до виконання Мінських угод.
“Якщо Банкова буде саботувати “Мінськ”, НАБУ продовжить “копати” під найближче оточення Порошенко, а антикорупційні суди потім будуть виносити рішення”, – говорить він.
Корнійчук прогнозує, що питання переробки судової системи буде, все ж, “продавлене” американцями.
