Ексклюзивне інтерв’ю з військовим і політичним експертом
Про нинішній стан справ Росії на міжнародній арені під час дії санкцій, а також про їх вплив на українське питання кореспонденту інтернет-виданню Новини України From-UA в ексклюзивному інтерв’ю розповів військовий і політичний експерт Олег Жданов.
Новини України From-UA: – Олег, добрий день! Не так давно президент США підписав закон про нові санкції проти Росії. Росія у відповідь відреагувала, так би мовити, цікаво. Прес-секретар президента Російської Федерації пан Пєсков заявив, що для них це не є новиною і що у них, таким чином, буде можливість тільки зблизитися з Європою, яка після санкцій проти Росії “хитнулася в бік здорового глузду”. Що ви з цього приводу думаєте? Чи дійсно настільки все просто виглядає з російської сторони?
Олег Жданов: – Ситуація, яку змалював Пєсков, в принципі, абсолютна правильна. На сьогоднішній день навіть секторальні санкції, за великим рахунком, не призведуть до того, що завтра Російська Федерація розвалиться. Так, вони втратять дуже багато валютного прибутку, виручки, але вони все одно є велика сировинна база, тому у них просто буде менше грошей в казні держави.
Що стосується персональних санкцій, то це дуже болюча тема і це може спровокувати щось аж до палацового перевороту в Росії, тому що відповідно до закону, фінансовій розвідці США відпущено 180 днів для того, щоб оприлюднити і заарештувати рахунки російських політиків і чиновників за статтею “незаконне відмивання грошей “. Я нагадаю Павла Лазаренка – так ось він саме за цією статтею був заарештований і відсидів свій термін в США.
Наскільки витримає істеблішмент, коли почнуть оприлюднювати і арештовувати рахунки? Тобто все, що, як вони вважають, зароблено “чесною і непосильною працею”, і тепер це все можуть забрати відразу. Причому фінансова розвідка США працює і в офшорних зонах, і в цьому дуже серйозна небезпека.
Що стосується загалом ситуації з Європою, то ви помітили, що зараз відбувається в світі? У 2014 році Володимир Путін оголосив, що він починає будівництво нового світового порядку – багатополярного світу. Це було сказано на засіданні міжнародного клубу “Валдай”. На сьогоднішній день в Штатах рулять республіканці. Я не беру Дональда Трампа, так як він всього лише глашатай політики правлячої партії, і якщо він з нею не погоджується, вони можуть влаштувати йому імпічмент. Там піднімає голову сімейство Ротшильдів і намагається повернути весь світ на свої вуглеводні, якими вони володіють, – газ і нафту.
Тому говоримо про те, що США набридла ця гра в багатополярний світ і вони вирішили її закінчити, причому дуже швидко і різко, прийняттям цього закону (про нові санкції проти Росії. – Ред.). І в черговий раз показати всьому світу, що монополія і монополярность світу зберігається за США. Зараз для того, щоб більш серйозно підпорядкувати собі ЄС, тому що він росте і міцніє, і це не подобається США, вони намагаються пересадити їх з газової голки РФ на газову голку США.
Макрон буде працювати в ключі політики Штатів, це вже зрозуміло з перших його політичних кроків. Подивимося, як він почне новий політичний сезон, але, думаю, що він продовжить свою лінію, тому що він, до речі, вихованець сімейства Ротшильдів, знову ж повертаємося до конспірології.
Меркель чудово розуміє небезпеку цієї ситуації – що Європа стане заручницею іншої газової труби, тому перше, що вона зробила, вона почала лобіювати інтереси “Північного потоку-2”, і вона намагається знайти якісь інші шляхи і способи для того, щоб не допустити такої масової експансії США на європейський ринок. Але, правда, вона трохи запізнилася, тому що у неї зараз великі проблеми – пройде вона ці вибори чи ні, в свою чергу вона сподівається на підтримку Росії.
Росія теж розуміє, що Україна йде під контроль США повільно, але впевнено, і скоро доведеться дуже дорого платити за транзит по нашій території, тому Білорусь сьогодні – це наріжний камінь. Це єдине місце прямого кордону між Росією і Євросоюзом. Звідси і таке прагнення ввести війська і зробити там форпост з ЄС. Я думаю, що цілком правильно з боку Німеччини восени повернутися до питання консорціуму з управління газотранспортною системою України, тому що тоді купити російський газ Європа зможе на кордоні Росії і України, що гарантує їй дві труби.
Тобто американська експансія, чого вже не уникнути, і збереження контролю над російської трубою через нашу ГТС. Але це моє припущення, я не знаю, наскільки Європа дозріла до такого рішення, хоча я бачу цей вихід як альтернативу американському газу.
Тому Пєсков правильно говорить, що, з одного боку, це може зблизити Європу і Росію, саме в протистоянні світового панування США.
Новини України From-UA: – Санкціям проти Росії вже більше трьох років, і щось не видно, щоб Росія вела себе якось інакше. Чому?
Олег Жданов: – А тому що санкції стосуються держави, а не персоналій. Так, там деякі постраждали, які не можуть в’їхати в ЄС, США та інші країни, але у них же є і інші паспорта, за якими вони можуть спокійно подорожувати, не побоюючись, що їх там заарештують. Друге – всі ці санкції, які вводилися, вони дійсно, погодьтеся, смішні. Це не секторальні санкції проти окремих видів економіки, які введені на сьогоднішній день, що не можна фінансувати російські проекти і т. д.
Я так розумію, що наступним етапом, і його все одно не уникнути, тому що і Європа, і Росія будуть намагатися знайти шпаринки, може бути ембарго на поставки нафти РФ на світовий ринок. Нагадаю, в цьому ключі два тижні тому була прийнята резолюція ООН з приводу накладення санкцій на будь-яку країну, яка буде помічена в фінансуванні і озброєнні терористичних організацій.
ІДІЛ прийнято вважати терористичною організацією, але там важко зловити Росію за руку. Американці загрожують їм пальчиком, кажуть, що ми знаємо, що в Афганістані ваша база, яку взимку бомбили. Вони дали зрозуміти Росії, що вони знають, чия це база і навіщо вона там існує. Але інший варіант, якщо США отримують політичний контроль над керівництвом України, і Україна – бах! – і визнає ЛНР і ДНР терористичними організаціями, і будь-який конвой з боєприпасами або технікою на тимчасово непідконтрольній нам території може бути розцінений як підтримка тероризму, і вже буде введення санкцій з боку ООН. Так, це звичайно ж, моє припущення, але воно має місце бути.
Новини України From-UA: – Як би Ви визначили нинішнє місце Росії на світовій арені, підбиваючи підсумки зустрічі G20 і інші високі форуми?
Олег Жданов: – Я б сказав так: якщо уявити вузький міст на великій висоті, і на ньому штовхаються Європа, Великобританія, Росія і США, то Росія вже приблизно тримається руками за цей місток. Її вже практично зіштовхнули. Я вважаю, що дуже серйозна експансія. Зараз вік імперій, всі повертаються до своїх імперських амбіцій.
Велика Британія – не важливо, вийде вона з ЄС чи ні, але Брексит дав їй можливість самостійно вести політику на міжнародній арені, не озираючись на ЄС. Вона отримала карт-бланш. А подивіться на перші кроки Макрона: це підняття іміджу і престижу самої Франції, повернення її до імперських амбіцій. І амбіції самого Макрона – напевно, очолити ЄС, не формально, замість Меркель, типу “фрау втомилася, фрау може відпочити”, за таким принципом. Я думаю, що там ще буде розгортатися велика боротьба.
У Росії відбувається те ж саме. Путін дійшов у своїй політиці до того, що Жириновський на одному з форумів вже сказав, що “Володимир Володимирович, та вже оголосіть себе імператором – і ми все видихнемо спокійно”. Він заявив це, до речі, теж на “Валдаї” у 2014 році. Тобто Росія своїми імперськими амбіціями хоче окреслити власні кордони впливу.
І ЄС теж хоче зберегти свою сферу впливу, при цьому намагаючись позбутися від американської експансії. Пам’ятайте заяву Юнкера, що пора створювати сили безпеки в Європі? Це ж стара пісня, через яку Шредер втратив крісло канцлера. Коли він почав формувати правову базу для ЄС, він про це забув. В Європі ж вся правова документальна база на сьогоднішній день готова, там тільки треба сформувати сили безпеки. Але проблема в тому, що ніхто не буде годувати дві армії.
Якщо сформують сили безпеки в Європі, то стане актуальним гасло “янкі, гоу хоум”. І Путін зараз на одному з самітів так недвозначно говорить Меркель, щоб вони прибрали американську ядерну зброю з території Німеччини. А там на хвилиночку 238 (!) Натовських бази. Він каже, що “я перенацілю свої ракети на інші об’єкти, а зараз мої ракети націлені на Німеччину”. І Меркель в такій ситуації змушена лавірувати. Тому Росія теж намагається окреслити коло своїх інтересів і теж намагається відродити імперію.
Єдине, в чому РФ програє спочатку і в чому, я вважаю, її стратегічна помилка, – що Володимир Путін воює категоріями 19-20 століть, тобто він воює за землі, за території, за сфери впливу. А США, ЄС, Китай та інші учасники на міжнародній арені воюють за за ринки збуту. Не важливо, отримаєш ти Донецьку та Луганську область, питання – чи буде у тебе завтра ринок збуту, куди тобі буде де подіти твій газ, якщо наша ГТС, умовно, відійде під контроль США і транзит буде коштувати набагато дорожче, ніж доставка скрапленого газу з території США .
А в Росії немає ні технології зрідження газу, ні технології сланцевого буріння. Вони бурять дідівським способом за Полярним колом, качаючи газ в звичайному стані по трубах, і це коштує шалених грошей.
До речі, зверніть увагу, років через три нас здивують японці, тому що вони на сьогоднішній день взагалі випали з науково-технічної революції. Вони не борються ні за новий акумулятор, за який бореться весь світ, де зберігати і як зберігати електроенергію. Вони не борються за частоту процесора, щоб збільшити потужність комп’ютерів. Ні, японці сидять тихо, як миші, але вони пішли іншим шляхом: вони будують водневу еру і запускають водневий двигун. Згадаймо фантастику 50-60 років – що писали фантасти?
На водневих і фотонних двигунах наші космонавти і астронавти літали до зірок. Тому я думаю, що Японія тихенько вариться у своєму котлі, і років через 3-4 вистрілить таким проривом в технологіях, що ми все опинимося в легкому шоці.
Новини України From-UA: – Олег, і наостанок, розкажіть, будь, на вашу думку, санкції проти Росії можуть мати вплив на українське питання?
Олег Жданов: – Впливають, причому самим прямим чином, тому що в боротьбі за панування на ринках Європейського континенту Україна – наріжний камінь. Той, хто буде контролювати, в чиїх сферах інтересів і впливу буде перебувати Україна, той і буде диктувати умови на європейському ринку, і на азійському в тому числі.
Ми транзит, ми перехрестя доріг, що з варягів у греки, що по Шовковому шляху, як не крути. Трамп висловив ідею в Варшаві, тільки він ще ширше сказати – не Балтійсько-Чорноморський, а Балтійсько-Чорноморсько-Середземноморський союз. Ви уявляєте, яка це буферна зона, через транзит по якій буде контролюватися товарообмін з Європи в Азію і з Азії в Європу ?! Тому Україна і є ключовим питанням.
З того, що я бачу, експансія США в нашу країну просто божевільна, і я дивуюся нашим політикам, що вони не приймають ніяких заходів в плані інстинкту самозбереження, тому що ця внутрішня боротьба. І НАБУ розслідування проводить, а матеріал-то накопичується, і коли-то прийде організація, яка висуне звинувачення і реально призведе за руку до суду. Чи то їм дають можливість, щоб вони тут один одного перегризли і потім можна було б провести якісь нормальні вибори.
Але я так розумію, що США дуже зацікавлені в нашій боєздатної армії, тому що самі вони ніколи в житті не будуть воювати з Росією, вони нас змусять і будуть підносити боєприпаси. Ось вони це і роблять – посилено змушують нас підвищувати боєздатність, боєготовність армії, всіляко допомагаючи і поставляючи тактичну зброю та екіпіровку. Але при цьому жорстко контролюючи: Чорне море блоковано суднами НАТО – 9 кораблів, Балтика блокована кораблями НАТО – там, по-моєму, 4 або 6 кораблів. І там, і там є есмінці з “Томагавками”, правда, в Чорному морі без ядерних боєголовок. На Далекому Сході два авіаносці з кораблями супроводу біля берегів Росії, теж “Томагавки”.
Вони всі дивляться за Росією, щоб, не дай бог, не було пуску міжконтинентальної балістичної ракети. Це єдиний козир, який залишився на сьогоднішній день у Росії. Всі вже розуміють, що Збройних сил РФ не вистачить для того, щоб сидіти на двох стільцях.
Я так розумію, що поки США терплять бездіяльність наших політиків, все підводиться до фінальної межі, тому що довго це тривати не може. Штати хочуть сюди вкласти гроші, і потім сюди зайдуть транснаціональні корпорації, які розгромлять всіх наших олігархів і скуплять нас практично за безцінь.
На жаль, у нас на сьогоднішній день такий політикум, що вони не хочуть надавати політичну суб’єктність нашій країні, і ми до сих пір – об’єкт. Не ми граємо, а нас грають.
І ось це дуже прикро і сумно. Ми могли б зібрати преференції і з того, і з іншого боку при хорошому політичному розкладі, але, мабуть, економічна і політична залежність наших політиків, особливо від Росії, не дає їм можливості тут розвернутися. Немає у нас, на жаль, Шарля де Голля.
Тому будемо на перший час ставати 51-м або 52-м штатом США.
Юлія Процишина
