Заступник голови комітету у закордонних справах Верховної ради Борис Тарасюк (“Батьківщина”) та лідер опозиції польського Сенату Богдан Кліх окреслили кроки для виходу з кризи відносин між країнами.
Спільна заява політиків розміщена у понеділок, 26 лютого, на сайті українського парламенту.
Політики наголошують на важливості зберігати пам’ять про минуле.
“Про минуле слід пам’ятати, жертвам конфліктів і злочинів належить пам’ять, пошана і гідне поховання. І це основний обов’язок представників влади наших країн”, – йдеться у заяві.
Майбутні відносини із пам’яттю про минуле слід будувати на принципі “Пробачаємо і просимо вибачення”.
“Ми повинні формувати взаємні відносини на принципі: “Пробачаємо і просимо вибачення”. Так, як нас до цього заохочував Іван Павло ІІ, і як у минулому вчиняли наші церкви, президенти, уряди і парламенти”, – відзначають політики.
У контексті схвалення закону про Інститут національної пам’яті важливо зберігати абсолютну свободу наукової діяльності та висловлювань на історичну тематику.
“Дослідження і висловлювання на тему історії повинні мати абсолютну свободу, ніхто не повинен бути покараний за висловлення власних поглядів, якщо в них не висловлюються заклики до насилля і ворожнечі”, – мовиться у заяві.
“Історія Польщі і України вчить, що на взаємній ворожнечі виграє тільки Росія. І що власне сьогодні актуальним залишається гасло про те, що без вільної Польщі немає України, так само як без незалежної України немає безпечної Польщі. Ціллю агресивних дій Росії є не лише Україна, але також Польща, весь Європейський Союз і НАТО”, – відзначають парламентарі.
Нагадаємо, віце-прем’єр України Павло Розенко 16 лютого перебував з візитом у Варшаві, де мав переговори зі своїм польським колегою Пйотром Глінським щодо скандального закону про Інститут національної пам’яті.
17 лютого у Польщі заявили, що “глибоко розчаровані” результатами переговорів між українським та польським віце-прем’єр-міністрами, оскільки Київ досі не прийняв рішення щодо питання скасування мораторію на ексгумацію польських поховань в Україні.
В МЗС України вважають необґрунтованою заяву про “глибоке розчарування”.
Президент України Петро Порошенко заявив, що країнам треба робити все можливе, аби прибирати з порядку денного чутливі історичні питання.
