Politerno > Україна і світ > У комітеті з питань правової політики та правосуддя ВР прокоментували норму про апеляцію

У комітеті з питань правової політики та правосуддя ВР прокоментували норму про апеляцію

  • 14 Червня, 2018
  • 1851 Переглядів
  • 0

У парламентському комітеті з питань правової політики та правосуддя заявили, що норма про апеляції відповідає висновку експертів Венеціанської комісії.

Про це йдеться у публікації відповідного комітету.

“У Комітеті з питань правової політики та правосуддя категорично спростовують звинувачення громадських організацій щодо “не зачитування Головою Комітету правок щодо апеляційного розгляду справ НАБУ в судах загальної юрисдикції, а не в новоствореному Вищому антикорупційному суді, а такої появи такої правки за годину до голосування”, – наголошують у комітеті.

У ньому запевняють, що під час підготовки Законопроекту до другого читання “Комітет погодився із рекомендаціями експертів Венеціанської комісії, які у своєму Висновку (пункт 35) звертали увагу на доцільності того, щоб справи, які перебувають на розгляді на момент початку роботи Вищого Антикорупційного суду продовжували розглядати суди, де вони на той момент слухаються”.

Як пояснюють у комітеті, в іншому випадку, передача справ  “призвела б до перенавантаження суддів Вищого антикорупційного суду, враховуючи значну кількість справ, які розглядаються в судах першої та апеляційної інстанцій до моменту створення Вищого антикорупційного суду”.

“Крім того, Комітетом було взято до уваги, що відповідно до прийнятої у першому читанні редакції Законопроекту Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду буде судом апеляційної інстанції тільки стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду”, – зазначають у публікації.

У комітеті додають, що мова йде про велику кількість кримінальних проваджень, що наразі підслідні Національному антикорупційному бюро, однак досудове розслідування яких здійснювали різні правоохоронні органи України.

“Передача таких справ до Вищого антикорупційного суду чи навіть оскарження рішень судів першої інстанції (як правило, рішення по кримінальним справам завжди оскаржується однією із сторін судового розгляду) до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду  фактично заблокувала б роботу цієї установи на довгі роки”, – зауважують у комітеті.

Через це на засіданні комітету 21 травня 2018 року було вирішено “рекомендувати врахувати відповідну правку визначивши, що судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах”.

У комітеті пояснюють, що цю правку відобразили у підготовленій на розгляд Верховної Ради порівняльній таблиці до законопроекту. Водночас її не поставили на підтвердження під час розгляду Законопроекту у сесійній залі і залишили в його остаточній редакції.

Було проведено техніко-юридичне опрацювання її редакції, “в результаті якого були виявлені логічні та термінологічні неузгодженості деяких положень КПК у редакції Законопроекту”.

“Задля досягнення правої визначеності було уточнено і юридично правильно викладено пункт 20-2 розділу XІ “Перехідні положення” КПК, про що Голова Комітету оголосив “під стенограму” на засіданні Верховної Ради України 06 червня 2018 року, ще за день до голосування за закон в цілому”, – розповідають у комітеті, надаючи витяги з неї.

У комітеті запевняють, що “у жодному разі не може йти мова про здійснення будь-яких непублічних змін чи фальсифікацій положень Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”.

“Задля уникнення можливого порушення Конституції України та логічного узгодження положень Законопроекту, необхідні техніко-юридичні коригування були неодноразово озвучені на засіданні Верховної Ради України, здійснені абсолютно відкрито та публічно, оформлені Рішенням Комітету з питань правової політики та правосуддя та підтримані Верховною Радою України”, – підсумовують у комітеті.

Як повідомлялось, у підписаному та опублікованому законі “Про Вищий антикорупційний суд” виявилася норма про те, що кримінальні справи, які вже наразі спрямовані до суду першої інстанції, не підлягають перегляду у апеляційній палаті ВАС. Апеляцію по цих справах мають розглядати загальні суди, навіть якщо ВАС на той момент вже запрацює. Ця правка виводить з розгляду ВАС всі нинішні резонансні справи щодо топ-корупції; на розгляд майбутні антикорупційних суддів надходитимуть лише майбутні справи.

Така норма з’явилася в оприлюдненому тексті закону. Ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.

Міжнародна антикорупційна мережа Transparency International закликала змінити положення закону про Антикорупційний суд, яке дозволить затягувати судові процеси проти корупціонерів.

Згодом і у  Венеціанській комісії Ради Європи заявили, що не наполягали на включенні в закон про Антикорупційний суд суперечливої норми про те, щоби справи проти корупціонерів, які вже спрямовані до суду, не підлягали апеляції у новоствореному Вищому антикорупційному суді (ВАС).

Як відомо, 1 березня Верховна Рада України проголосувала за президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд у першому читанні.

У Міжнародному валютному фонді наголошували на важливості схвалення законопроекту. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.

7 червня Верховна Рада ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ 9 червня.

11 червня Президент Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд.

Його ухвалення домагалися як українські активісти, так і міжнародні інституції.

Напередодні голосування у ВР, посол США в Україні Марі Йованович в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна“ заявила, що прийнявши не узгоджений з МВФ закон “Про Вищий антикорупційний суд”, Україна не отримає мільярди доларів міжнародної допомоги.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ухвалення закону про Антикорупціний суд в Україні є лише першим кроком і попереду ще довгий шлях до формування цієї інституції.

Читайте також: “У нас була дилема: голосувати чи не голосувати за цей нікчемний закон в редакції Порошенка” (Відео)

або Розвести МВФ або як юристи Порошенка махлювали з Антикорупційним судом

 

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE