Якщо президент Зеленський дійсно хоче реформувати судову систему, то мав би почати з реформи Вищої ради правосуддя. Тим паче після того, як ВРП заблокувала його першу спробу реформи.
Про це у своєму матеріалі для читачів ZN.UA пише експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.
Фахівчиня розповідає, що восени минулого року Зеленський ініціював закон, який передбачав обрання нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів на відкритому конкурсі та звільнення недоброчесних членів ВРП за участі міжнародних експертів (тоді міжнародники делегували Джованні Кесслера, Карлоса Кастресану і Роберта Корді). Однак закон не було імплементовано, бо ВРП просто відмовилася його виконувати.
“В офісі президента зробили роботу над помилками, але навпаки, — тепер не лише не пропонують звільняти нечесних членів ВРП, але й готові дати їм ще більші повноваження. Або у президента не розуміють, де криються основні проблеми правосуддя, або банально не хочуть їх виправляти, імітуючи реформу, як попередники”, – заявила Чижик.
По-перше, пояснює фахівчиня, законопроєкт, який підготували в офісі президента, взагалі не зачіпає найбільшої проблеми судової системи — Вищої ради правосуддя. Її члени залишаються на посадах.
“Якщо за законом, виконання якого заблокувала ВРП, її повинна була перевірити Етична комісія з міжнародними експертами в складі, то тепер звільнення залежатиме від самих членів ВРП, – додає Чижик. -У разі, якщо 14 із 21 члена ВРП проголосують за звільнення, тоді питання передається на розгляд тим суб’єктам, які призначали конкретних осіб. Зважаючи на те, що голосування за майбутніх членів ВРП на суддівських, адвокатських чи прокурорських з’їздах відбувається за вказівками згори, було б дуже наївно сподіватися на хоч одне реальне звільнення”.
По-друге, обрання членів Вищої кваліфкомісії суддів відбудеться під повним контролем нереформованої ВРП.
“Якщо раніше до складу конкурсної комісії могли увійти лише 12 шанованих експертів зі світовим іменем, яких міжнародники запропонували для відбору суддів Вищого антикорупційного суду, то тепер будь-яка іноземна чи міжнародна організація, що займається питаннями правосуддя чи протидії корупції, зможе запропонувати будь-кого,а ВРП отримає право обирати. Зрозуміло, що симпатії членів Вищої ради правосуддя, які раніше злякалися Кесслера і Кастресани, будуть на боці ручних “експертів”, – пояснила фахівчиня.
По-третє, відбором членів конкурсної комісії керуватиме Павло Вовк.
За словами Чижик, у законопроєкті є непримітна, але дуже цікава деталь: у разі, якщо міжнародні організації не номінують експертів, тоді їх пропонуватиме Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
“Що з цим не так? А те, що прізвище Уповноваженої Людмили Денісової фігурує у кримінальній справі, відомій як “плівки Вовка”. Згідно із записами з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, які оприлюднило НАБУ влітку 2019 року, особа з голосом, дуже схожим на голос Вовка, стверджувала, що контролює Денісову і забезпечить призначення потрібної людини до ВККС. Тож, цілком імовірно, обранням нового складу ВККС диригуватиме Павло Вовк”, – пояснила експертка.
Таким чином, замість того, аби розблокувати реформу, оновити Вищу раду правосуддя та обрати новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів на чесному конкурсі, президент, впевнена Чижик, віддає все в руки нереформованої ВРП.
Перша спроба Зеленського реформувати суди провалилася з тріском у січні цього року, її заблокувала Вища рада правосуддя. Зараз в офісі президента підготували новий законопроєкт. Якщо саме цей законопроєкт проголосують у парламенті, Зеленський ризикує повторити долю Порошенка, але цього разу в турборежимі.
Нагадаємо, ВРП назвала неконституційним урізання зарплат суддям до 47 тисяч. Тимчасове обмеження суддівської винагороди порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової влади в цілому, йдеться у консультативному висновоку до проєкту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” № 3279-д Вищої ради правосуддя.
У серпні минулого року скандальний голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк склав повноваження, але ВРП відмовила Генпрокуратурі у його тимчасовому відстороненні у зв’язку з розслідуванням кримінального провадження.
