Організація Об’єднаних Націй призначила своїм головним експертом з питань охорони здоров’я та прав людини колишню аборціоністку, яка виступає за підліткову проституцію.
У квітні минулого року автор «Dr. T: A Guide to Sexual Health and Pleasure» («Путівник по сексуальному здоров’ю та задоволенню») та ведуча південноафриканського телевізійного шоу «Sex Talk with Dr. T» («Сексуальні розмови з доктором Т.»), викликала рішучий докір з боку тих, хто пережив торгівлю людьми, та груп, які захищають їх, коли вона написала статтю в Teen Vogue, яка заохочує молоди дівчат розглянути «секс-роботу».
«Я вважаю, що секс-робота та права секс-працівників – це права жінок, права на охорону здоров’я, трудові права та лакмусовий папір для міжсекційного фемінізму» – написала доктор Тлаленг Мофокенг у своїй статті. – Ідея придбання інтимних стосунків та оплата послуг може бути твердженням для багатьох людей, які потребують людських зв’язків, дружби та емоційної підтримки. Деякі люди можуть мати фантазії та переваги після виконання послуг секс-працівника».
Аболіціоністи, які працюють над припиненням сексуального насильства щодо вразливих жінок і дівчат, обурились на цю статтю. На той час Мофокенг була лише захисником сексуального здоров’я та прав. Через рік південноафриканська лікарка була піднесена на найвищу посаду спеціального доповідача ООН з питань права на здоров’я, де вона проведе глобальну кампанію декриміналізації проституції.
Групи протидії торгівлі людьми відреагували рішуче.
«Ідея про те, що легалізація або декриміналізація комерційного сексу зменшить його шкоду є постійним міфом”, – сказала Дейдре Пужолс, засновник Оpen Gate International та співзасновник організації Strike Out Slavery. “Багато людей стверджують, що якби секс-торгівля була законною, регулювалась і сприймалась як будь-яка інша професія, це було б безпечніше. Але дослідження свідчать про інше. Країни, які узаконили або декриміналізували комерційний секс, часто переживають сплеск торгівлі людьми, сутенерства та інших пов’язаних із ними злочинів».
«Сексуальні покупці не розглядають жінок, яких вони купують, як осіб, що заслуговують на повагу. А натомість дивляться на них, як на нелюдські об’єкти, якими можна скористатися», – сказала Хейлі МакНамара на «П’ятничному факсі».
МакНамара, віце-президент Міжнародного центру сексуальної експлуатації, що базується у Великобританії (ICOSE), процитувала американське дослідження, яке показало, що 75% жінок, які займаються проституцією, повідомили, що їх зґвалтували покупці сексу.
ООН і раніше викликала протидію з боку спільноти, яка виступає проти торгівлі людьми. Протягом останнього десятиліття такі агенції ООН, як ООН-жінки, ЮНЕЙДС та Управління Верховного комісара з прав людини, займали нейтральну позицію щодо декриміналізації проституції.
«Закон, за який виступає доктор Мофокенг, повністю скасовує кримінальну відповідальність за всі аспекти секс-торгівлі, включно із утриманням борделів і сутенерів (також відомих як торговців людьми), – сказала Хелен Тейлор, директор з питань втручання exodus cry. – Організація Об’єднаних Націй повинна бути останнім місцем для захисту торговців людьми та покупців, які вимагають легалізації».
Тейлор закликав ООН та доктора Мофокенга застосувати модель, яка буде допомагати експлуатованим жінкам і дівчатам та буде притягувати до крмінальної відповідальності покупця.
Джуел Барака, яка пережила сексуальну експлуатацію разом із Exodus Cry, благала доктора Мофокенга переглянути свій погляд на проституцію. “Насильство сексуальних покупців не викорінюється вибором, і ті, хто обирають його повністю за власним бажанням, рідкісні. Більшість тих, хто вижив, розповідають не історію вибору, а силу, шахрайство та примус, що привели їх до проституції та і не дали їм піти».
Спеціальні доповідачі, призначені Радою з прав людини в Женеві, не залежать від держав-членів ООН і надають значний вплив на те, як трактуються зобов’язання з прав людини в бюрократії ООН. Звіти Мофокен про просування сексуальних прав, які включають легалізацію проституції, будуть, швидше за все, цитовані як авторитетні тлумачення законодавства про права людини агенціями ООН та країнами, в яких є члени-однодумці.
