Politerno > Статті > Професійний “грінмейлер”. Що відбувається за лаштунками епопеї з Навальним

Професійний “грінмейлер”. Що відбувається за лаштунками епопеї з Навальним

  • 20 Січня, 2021
  • 604 Переглядів
  • 0

Російський політик Олексій Навальний, якого називають лідером опозиції, після отруєння “Новачком” і лікування в Німеччині 13 січня оголосив про своє повернення на батьківщину 17 січня. Обіцянку він виконав. Щоб зустріти лідера російської опозиції з належною помпою, зібралися не тільки журналісти і прихильники, а й співробітники правоохоронних органів, зігнали до аеропорту автозаки.

До речі, про аеропорт. Спочатку літак, на якому летів Навальний, повинен був сісти у Внуково, але в підсумку його відправили в Шереметьєво, де правоохоронці благополучно затримали політика і доставили в поліцію міста Хімки.

Шоу вийшло першокласним. Мабуть, як і планував Навальний. На його повернення звернули увагу за кордоном.

В ЄС негайно ж почали вимагати від Кремля відпустити Навального. З такими заявами виступили верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель і президент Європейської ради Шарль Мішель. У Вашингтоні були дещо стриманіше. Причому обидві сторони — і адміністрація Дональда Трампа і команда Джо Байдена. Позицію США з цього питання озвучили держсекретар Майк Помпео і майбутній радник з питань нацбезпеки Байдена Джейк Салліван, які затримання Навального розцінили як прояв слабкості Володимира Путіна: мовляв, упевнений в собі лідер так би не вчинив і не позбавляв би співгромадян права політичного вибору.

До слова, тієї ж думки, що Помпео і Салліван, дотримується і ненависна Трампу The New York Times: Путін боїться, а невдоволення владою в Росії зростає.

Ще одне видання — британська The Independent — в свою чергу порівнює Навального з Леніним, Нельсоном Манделлою і навіть Христом (прихильників, мовляв, у росіянина теж немало). Тут важливо нагадати, що газета свого часу належала колишньому співробітникові Першого головного управління КДБ СРСР Олександру Лебедєву, який разом з сином Євгеном в 1987 р. перебрався в Лондон. Згодом Євген Лебедєв отримав від батька медіахолдинг, а від королеви Єлизавети II 19 листопада 2020 року з подачі прем’єра Бориса Джонсона — довічне перство.

Тепер газета барона Хемптонського і Сибірського (це не стьоб), як бачимо, активно просуває в Великобританії образ революціонера Навального. Не гіршого, ніж був Ленін за масштабом і наслідками його діяльності для Росії.

Росіянам і Заходу пропонують нового Леніна

Що ж. У Ульянова в біографії були сторінки про різні фінансові махінації. Є вони і у Навального.

Саме справу “Ів Роше” — справу про нібито крадіжку братами Олексієм і Олегом Навальний 26,8 млн рублів у цієї компанії — сьогодні використовує російська влада, точніше, її частина стосовно політика. Опозиціонера в 2014 р. засудили до 3,5 року позбавлення волі умовно і 5 років випробувального терміну, і 30 грудня він повинен був з’явитися у ФСВП, але не з’явився, оскільки вирішив затриматися в Німеччині. Тепер ФСВП за порушення умов правил умовного засудження вимагає для Навального 3,5 р. реального терміну в колонії.

Паралельно кейс Навального відпрацьовує і Слідчий комітет РФ, який в грудні повідомив про порушення справи про шахрайство. На думку Слідкома, той витрачав на себе гроші, отримані від донорів на свої організації.

Якщо раптово ці справи не спрацюють, то в медійному просторі через експертів-юристів зацікавлені особи (про них трохи нижче) вже “обкатали” тему з державною зрадою Навального в зв’язку з його виступом на засіданні комітету Європарламенту із закордонних справ, де він розповідав, кого з російського керівництва слід підвести під санкції.

До слова, Леніна через його відношення до Першої світової війни як імперіалістичної (а ратував він за те, щоб вона стала громадянською) сучасні російські історики теж державним зрадником називали.

Читайте також: Наришкін мріє зайняти місце Путіна і зливає інформацію по справі отруєння Навального

Вежі креняться

Путін і Наришкін

Путін і Наришкін

Навальному весь час щось в правоохоронних органах “шили”. Його постійно затримували, але він, в принципі, завжди виходив сухим з води. До інциденту з “Новачком” Навальний був зрозумілим, зручним і комфортним для Кремля опозиціонером.

Він претендував на роль лідера всієї опозиції, але ним не був. Після отруєння Навальний виявився набагато ближче до звання лідера. Звідси і жорстка реакція Кремля, що діє через ФСБ. Чому ФСБ?

Почнемо з того, що ФСВП (Федеральна служба виконання покарань) очолює нині Олександр Калашников — виходець з управління “М” ФСБ, яке займається контррозвідкою і протидіє корупції в силових і судових органах. Сторож сторожів, взагалі. У Калашникова, як писали раніше російські ЗМІ, збереглися зв’язки і з ФСБ, і зі Слідкомом РФ.

Тобто зараз ми бачимо, що три відомства — ФСБ, слідком і ФСВП діють у зв’язці, щоб “потопити” Навального.

На протилежному боці знаходяться, власне, ті, хто допоміг Bellingcat і болгарському журналісту Христо Гроздєву вивести ФСБ на чисту воду в справі отруєння Навального. Так, розслідувачі набили руку на викритті російської агентури і злочинів Кремля, але далеко не всю інформацію можна вивудити з соцмереж. Отже міг бути хтось, кому вигідно було “прославити” ФСБ так само, як раніше прославилося ГРУ, коли її співробітників викрили в отруєнні “Новачком” Скрипалів в Британії і болгарського бізнесмена Омеляна Гебрева.

Це цілком може бути ще один “спецслужбіст” — Сергій Наришкін, голова Служби зовнішньої розвідки РФ, який, на відміну від Путіна чи Шойгу, не настільки токсичний. І для Заходу, і для росіян.

ФСБ ж, переборщивши з отруєнням Навального, не має іншого сценарію для нього, як закрити на деякий час де-небудь.

Сам політик міг би стати реальним новим лідером опозиції, а в майбутньому, можливо, і Росії, якби не злощасні труси, вимазані “Новачком”. Тепер на вершину гори йому шлях замовлений. Він став зручним інструментом в боротьбі між спецслужбами РФ і “вежами Кремля” за ресурси і перспективу виходу з ізоляції, куди російські еліти загнав ФСБшний режим Путіна. “Вежами”, які розраховують побачити кінець ізоляції і просто ведуть боротьбу за владу, демонізуючи при цьому опору Путіна ФСБ, і Шойгу — Міноборони.

Між іншим, на наступний день після того, як Навального затримали в Шереметьєво, Гроздєв анонсував публікацію нового матеріалу — “бомби”, як він висловився, — про співробітників Федеральної служби безпеки, які були свого роду “ескадроном смерті” і ліквідовували неугодних.

Примітно і те, що саме повернення Навального і нова “бомба” трапилися під інавгурацію Байдена. Явно з тією метою, щоб його опозиційна боротьба з “Центром” виглядала ще більш опозиційною.

Ну, і щоб надати букету самої інавгурації російських ноток, перенести акцент на двосторонні відносини і створити відчуття можливих прийдешніх змін в кращу сторону, коли вдасться потіснити Шойгу і Путіна.

Список Навального

Абрамович і Усманов

Соратник Олексія Навального, який живе у Великобританії, виконавчий директор Фонду боротьби з корупцією Володимир Ашурков, опублікував у фейсбуці список з восьми чоловік, проти яких Навальний пропонує країнам Заходу ввести санкції. Список, як стверджує Ашурков, був складений Навальний за кілька днів до його повернення в Росію 17 січня.

У пості, написаному англійською, Ашурков пише, що, якщо Захід хоче всерйоз домагатися від Росії дотримання прав людини і боротьби з корупцією, він повинен розглянути можливість ввести індивідуальні санкції проти людей зі списку. Навальний не планував публікувати список найближчим часом, проте його соратник вирішив оголосити його після того, як сам опозиціонер в Росії був затриманий і відправлений на 30 діб в СІЗО в очікуванні суду, який може замінити йому умовний термін на реальний і відправити в колонію. Як пише Ашурков, загроза санкцій проти згаданих осіб може змусити російську владу звільнити Навального.

У списку 8 осіб: бізнесмен Роман Абрамович; топ-менеджер ВТБ Денис Бортніков, син глави ФСБ Олександра Бортнікова, названий “гаманцем” свого батька; президент ВТБ Андрій Костін; міністр охорони здоров’я Михайло Мурашко, названий відповідальним за приховування фактів про отруєння Навального; міністр сільського господарства Дмитро Патрушев, син глави Радбезу Миколи Патрушева; глава ВЕБ Ігор Шувалов; телеведучий Володимир Соловйов; бізнесмен Алішер Усманов.

Більшість згаданих в списку були “героями” розслідувань Навального і його Фонду боротьби з корупцією. Про необхідність накласти санкції, зокрема, на Абрамовича і Усманова сам Навальний говорив, виступаючи в комітеті Європарламенту восени минулого року, після свого отруєння.

Як пише Ашурков, Навальний вже довший час виступає за індивідуальні санкції проти ключових російських олігархів. На його думку, Захід повинен накладати їх не на чиновників і рядових виконавців, а на “осіб, які приймають рішення, і тих, хто контролює їх гроші”.

Після отруєння Навального Європарламент прийняв резолюцію, в якій, зокрема, закликав ЄС накласти санкції на людей, які фігурували в розслідуваннях ФБК. Євросоюз у відповідь на отруєння ввів санкції проти ряду кремлівських чиновників і представників силових відомств Росії, але не проти великих бізнесменів, про яких говорив Навальний.

Професійний “грінмейлер”

Екс-депутат Державної Думи Російської Федерації Ілля Пономарьов, коментуючи події навколо затримання Навального, заявив, що опозиціонер просуває ініціативу про введення санкцій проти найближчого оточення Володимира Путіна через свого соратника Володимира Ашуркова, який знаходиться у Великобританії, так як хоче мати позитивний образ в очах Заходу і одночасно уникнути обурення пропагандистів всередині РФ. Ініціатива щодо введення персональних санкцій змушує олігархів знаходити спільну мову, в даному випадку з Навальним, щоб уникнути відповідальності.

“Хочу звернути увагу, що ініціатива про персональні санкції була озвучена не Навальним особисто, а його союзником Володимиром Ашурковим з Лондона. Все тому, що Олексій хоче бути одночасно хорошим для Заходу, так як піднімає це питання, і в той же час піти з-під удару в Росії. Навальний професійний «грінмейлер» (одна з форм вимагання – ред.), це те з чого він починав у “Яблуці” і потім продовжив сам в сольній кар’єрі. У поточному контексті такий підхід дуже важливий, адже наступного разу до тебе приходять і починають задавати питання, що потрібно робити, щоб те чи інше прізвище не було назване. Наприклад, в цей раз він не назвав прізвище Фрідмана, так як вони в хороших відносинах. Це прочитується російською елітою дуже добре”, – заявив політик.

“Російські пропагандисти використовуватимуть цей момент, заявляючи, що Навальний закликає ввести санкції проти власного народу, хоча це маніпуляція, адже він закликає до правильних речей. Саме тому він озвучує це через Ашуркіна”, – підсумував Пономарьов.

Читайте також: Шмигаль-відбувайло. Прем’єра принесуть в жертву Зеленському

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь