На цьому тижні вдячні глядачі фільму “Рік президента Зеленського” змогли на власні очі переконатися у тому, наскільки сильно виріс державний геній головного героя усього за 12 місяців зезідентства, а також місцями задуматися над тим, чи встигне чинний Супербубочка зняти другу частину до того, як його остаточно переторгує щастям Великий Реформатор.
Як справедливо вказують майстри правильних підрахунків, насправді ні про які підсумки президентського року Володимира Зеленського зараз не можна вести й мови: на цьому тижні була усього лише річниця другого туру, а потім, як відомо, від Першого Людяного ще довго ховали булаву, у нього не було спочатку своєї Верховної Ради, потім свого уряду, потім перший свій уряд убився на самокаті, свою Раду з’їли акули, другий уряд віддаляється від ідеалу на очах, перший генпрокурор виявився все ж не на 100 відсотків свій, а другий ось-ось не впорається з роботою просто так, і навіть міністр-всіх-міністрів Арсен Борисович, за якого з дитинства взагалі практично все живе, раптово розмив відповідальність і створив “хаос, правоохоронний хаос”…
Таким чином, якщо зовсім по-справедливості, то відлік першого року президента Зеленського рано починати навіть сьогодні. Однак не встигла зе-громадськість зійтися на тому, що треба дати главі держави ще рік, як на екрани телевізорів ні з того ні з сього вийшов фільм ОП “Рік президента Зеленського”, і з’ясувалося, що, на відміну від України, навіть незважаючи на опір системи і палиці в колеса від олігархів, Володимир Олександрович сам по собі всебічно домігся небачених успіхів у всіх сферах всього і навіть більше ніж.
Читайте також: Оптимізм і обіцянки. Чому Зеленського навчив перший рік президентства
Так, зокрема, Володимир Олександрович навчився керувати часом і руками: раніше, бувало, час тягнувся повільно, а потім бац – рік пройшов, а руки не дійшли. Покінчено з прикрою залежністю від батька, який намагався влаштувати на роботу в Київ весь Кривий Ріг, а Зеленський-молодший бац – і влаштував тільки три чверті. У той же час син самого Володимира Зеленського перестав впізнавати батьків вже на восьмій хвилині фільму. Так, одного разу приходить Володимир Зеленський додому, а син йому каже: відвали, непорозуміння, я президента по телевізору дивлюся. Володимир як би засміявся, а сам бігом до телевізора – а чи не Пороха штучки знову. Ні, не Пороха, але від того не легше, сім’я некормлена, ночі недоспані, але ми домовилися не скаржитися, і цей договір – ще одне найважливіше досягнення першого року президентства Зеленського.
Окремий успіх глави держави полягає в тому, що при ньому на зміну мародерському розкраданню бариг прийшла чесна простроченість. Щоб далеко не ходити, досить взяти ті ж медичні маски, навколо яких було так багато шуму. “Всі нам говорили, що є запас масок – а на початку епідемії у нас прострочені маски”, – пояснює ситуацію Володимир Зеленський. Зауважимо, що не змародерені за кордон, як це могло б бути і обов’язково було б за часів Порошенка, а просто прострочені, це в корні міняє ситуацію. Те ж саме з захисними костюмамидля медиків: замість 90 тисяч костюмів вітчизняного виробника по 245 грн МОЗ купує 71 тисячу китайських по 488 грн – прострочено 13,7 мільйона грн, ніхто ні копійки в кишеню не поклав. Зверху в Україні тепер ніхто не бере, усі розвідки світу про це знають, і тому Володимир Зеленський за кордоном настільки шанований, з самим Путіним на ти: “Я йому кажу: давай спочатку повертати людей”, а він такий: ну давай!
Ось так.
Читайте також: Шмигаля на поводок. Як Рада допомогла Зеленському скористатися викриттям Уманського
Але найбільше за цей рік, звичайно ж, зросла державна харизма Володимира Олександровича. У документальному художньому фільмі “Рік президента Зеленського” часто використовуються фрагменти з не менш художніх документальних фільмів про перше півріччя президента Зеленського, де він, ще такий молодий і зелений, схожий на зворушливого розпатланого горобця у водолазці, з ризиком для життя настрибує на матьорих корупціонерів в регіонах з хрипкими криками: “А шо в тебе за тіліфон, – айфон? Аткуда гроші на айфон?! Продай свій Круізьор!” – і так далі. Від цього видовища у багатьох до сих пір стискається серце. Однак зараз, як минув рік без сім’ї, вихідних і щастя, Володимир Олександрович має зовсім інший вигляд, – як мінімум, вгодований.
Ще за кілька днів до річниці другого туру, у передвеликодню суботу і розпал чорнобильських пожеж, несучи співгромадянам благу звістку про те, що у нього “вихідний, так-так, у президента теж бувають вихідні” (хіба?!), Зеленський лиснів, солодко посміхався і так привабливо грав мовою, що усі вирішили, ніби він остаточно перетворився на Супербубочку. Однак уже в фільмі “Рік президента Зеленського” перед суфлером сиділа зовсім інша людина – суворий, загартований, часто чорно-білий, поправляючий краватку в режимі сповільненої зйомки, сповнений державної величі. Його образ всіляко говорив про те, що цей хлопець за рік пізнав життя і набачився в ній усякого; гримери, здається, навіть наліпили йому перші зморшки. До другого року повноважень, швидше за все, Володимиру Олександровичу намалюють благородну сивину, і стане він Сивий Гетьман крутішим за Пороха. У Володимира Олександровича навіть ось-ось буде свій Саакашвілі. Інше питання, хто з цих народних улюбленців доживе до зйомок другої серії.
Читайте також: Громадянства позбавлений. Як жив в Україні Михайло Саакашвілі: квартири, автомобілі та дозвілля
Вважається, що на даний момент у Верховній Раді є проблема з голосами за призначення Великого Реформатора, однак навряд чи така дрібниця здатна зупинити Міхеїла в його незламному бажанні зробити Україну щасливою. Сьогодні Міхеїл Ніколозович любить Зеленського не менш, ніж він любив Порошенка в 2014 році, так що тут жодних проблем; за всі роки в українській політиці Міхеїл ще не бачив “такої класної команди”; тільки Міхеїл з його величезними зв’язками по всьому світу, будучи єдиною людиною, якій дозволяється входити до Трампа без медичної маски, здатний завести в Україну кредит МВФ будь-якого розміру не тільки без прийняття “антиколомойського закону”, але і “на своїх умовах” – наприклад, якщо МВФ пробачить Україні всі попередні борги, додатково доплатить і ще підкине трохи ШВЛами, він так робив у себе в Грузії, коли творив економічне диво. А хто в Україні, до речі, проти співпраці з МВФ, так Міхеїл, наспрсправді, теж, в принципі, проти: “в Грузії ми від них відмовилися, і слава богу”.
Загалом, як каже досвідчений відвідувач рейв-дискотек Сергій Лещенко, який розуміється в таких речах як ніхто інший, Міхеїл Саакашвілі – це “продавець щастя”, а оскільки Володимир Зеленський вже кілька разів пускав Великого Реформатора на поріг, бути Володимиру тепер щасливим хоч добровільно, хоч примусово, – вся різниця лише в швидкості появи першої торгової палатки Міхеїла під стінами Банкової. Володимир Олександрович, на відміну від Порошенка, готовий ділитися владою практично беззастережно, залишивши собі лише вихідні і відосікі, але навряд чи йому це сильно допоможе. Міхеїл Ніколозович теж любить відосікі, а торгують Зеленський і Саакашвілі одним і тим же товаром. Хто ж з цих двох разориться першим і кого саме з них Арсену Борисовичу доведеться потім ганяти по дахах, покаже час. Цікаво, про що буде наступний фільм і хто буде в ньому зніматися.
Читайте також: Єрмак створює “тіньовий Кабмін”: чи слід очікувати новий раунд політичної війни
