Яким чином у президентській політичній силі Слуга народу почалися «бродіння», а особистий вплив Володимира Зеленського на однойменну фракцію ослаб.
30 березня президент Володимир Зеленський приїхав на позачергове засідання Верховної Ради, щоб з парламентської трибуни звернутися до народних депутатів і закликати їх підтримати два законопроекти: про ринок землі і про банки. «Від вашого голосування сьогодні залежить, чи буде ця дуже важлива фінансова допомога [кредит МВФ] для нашої економіки, або цього не станеться», — заявив глава держави і навіть зняв медичну маску, щоб депутати побачили його обличчя. «Я вас дуже прошу підтримати ці законопроекти, вони важливі для українського народу», — додав Зеленський.
Але президентські емоції і проникливі прохання не переконали частину його власної фракції Слуги народу (СН), що налічує 248 народних депутатів. Деякі з цих депутатів все одно вчинили по-своєму: за законопроект про ринок землі проголосували лише 206 представників СН, а банківський, який називають «антиколомойським», у першому читанні підтримали лише 198 «слуг».
Решта «президентських» депутатів або пропустили засідання Ради, або утрималися. А Олег Воронько, мажоритарник від СН з Кіровоградської області, і зовсім обидва рази проголосував проти.
За надзвичайно важливі для продовження співпраці з МВФ законопроекти голоси все-таки знайшлися: допомогли інші фракції, депутатські групи і позафракційні парламентарії. «Але президенту не вдалося дисциплінувати фракцію СН, незважаючи на особисту присутність. Раніше такого не було», — зазначає Марія Золкіна, політична аналітикиня фонду Демініціативи.
Дійсно, раніше монобільшість, що з’явилася і трималася виключно на високому особистому рейтингу Зеленського, такої самостійності собі не дозволяла.
Через кілька днів після непростого засідання Ради президент і голова його Офісу (ОП) Андрій Єрмак зустрілися з так званою малою фракцією СН, в яку входить керівництво «Слуг народу» і голови парламентських комітетів від цієї політсили.
Але підставою став не демарш чотирьох десятків «слуг» під час розгляду важливих законів, а новий внутрішній скандал: у кінці березня депутат від СН Гео Лерос на своїй ФБ-сторінці опублікував відеозаписи, на яких брат керівника ОП Денис Єрмак нібито веде переговори про призначення низки осіб на держпосади. «Якщо є факти корупції, то країна повинна про це знати», — пояснив тоді НВ Лерос.
Незабаром ДБР і СБУ відкрили проти цього депутата кілька кримінальних проваджень. А справою про ймовірну причетність молодшого Єрмака до корупції зайнялася Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). «Єрмак на зустрічі з депутатами сказав, що він би врізав Леросу, але статус не дозволяє», — розповів НВ на умовах анонімності один із представників СН, який був присутнім на «малій фракції».
Після закінчення цієї зустрічі фракція, а за нею і ОП випустили офіційні заяви: мовляв, необхідно провести незалежне розслідування епізоду з оприлюдненою Леросом інформацією і з’ясувати, звідки вона з’явилася.
«Розмова з Єрмаком зняла симптоми, але вилікуватися так швидко не вдасться. Бродіння будуть і далі», — прогнозує один з депутатів від СН.
Все, що відбувається, політолог Володимир Фесенко вважає «тривожними дзвінками для команди». Він упевнений, що розбірки, які відбуваються навколо Зеленського, б’ють по «слугах» і їхній єдності навіть сильніше, ніж неструнке голосування за важливі закони.
Часи колишньої єдності фракції СН, на думку експертів, залишилися в минулому
Ідеологічна платформа
Бродіння всередині СН почалися в перші дні весни. 5 березня за відставку генпрокурора Руслана Рябошапки, яку підтримав сам Зеленський, проголосували тільки 179 представників СН. Звільнити Рябошапку допомогли голоси фракції ОПЗЖ та інших парламентаріїв.
Незабаром після кадрових перестановок у Кабміні і в Офісі генпрокурора виникла нова кризова ситуація, пов’язана з можливим створенням у Мінську консультативної ради за участю представників як України, так і ОРДЛО. Ідея прозвучала 11 березня на засіданні Тристоронньої контактної групи, в якому брав участь Андрій Єрмак. Щойно інформація з’явилася в ЗМІ, понад півсотні депутатів від СН підписали заяву, що засуджує непублічні переговори з РФ.
З того моменту частина фракції СН лише накопичувала негатив щодо нової команди ОП, розповіли НВ у приватних бесідах деякі «слуги народу». Щоправда, тих, хто публічно критикував Єрмака, ставало все менше.
Якщо під першим зверненням підписалося приблизно 60 депутатів, то наступні заяви «слуг» — з вимогою відставки радника РНБО Сергія Сивоха, а також проти дефолту — набрали лише кілька десятків підписів.
Проте експерти зазначають, що в СН з’явилося неформальне об’єднання, яке іноді називають «демократичною платформою». «Те, що ми почали час від часу виступати з публічними заявами — це тому, що події, щодо яких ми робимо заяви, надто серйозні, щоб ми могли дозволити собі промовчати», — розповів Микита Потураєв, один із членів цієї ліберальної групи, додавши, що їхнє об’єднання — це не опозиція фракції. Навпаки, вони, мовляв, виступають проти її розколу.
Плівковий скандал
Серйозним випробуванням став скандал із записами Лероса. «Звичайно, емоції вирували — через раптовість подій і брак інформації на першому етапі», — розповіла Євгенія Кравчук, заступниця голови фракції СН. Але зустріч з президентом і головою ОП, мовляв, інформаційно багато прояснила. Після чого фракція погодила єдину позицію: має бути неупереджене і об’єктивне розслідування.
Президент на зустріч із «малою фракцією» приїхав несподівано. За словами депутатів від СН, він говорив приблизно 30 хвилин, запевняв «слуг», що у нього нульова толерантність до корупції, що ніхто з фігурантів плівок ніякі посади не отримав. А коли Зеленський поїхав, на запитання депутатів став відповідати Єрмак, який заявив, що про існування оприлюдненого Леросом компромату знав ще з осені. Він також висунув версію, що таємними ляльководами в цьому конфлікті можуть бути екс-голова ОП Андрій Богдан і бізнесмен Валерій Хорошковський, який колись керував СБУ. «У Єрмака в голові змова [з приводу скандалу з його братом]», — пояснив один з учасників зустрічі.
Депутат від СН Гео Лерос оприлюднив «плівки» за участю Дениса Єрмака, брата голови ОП, де той веде переговори про призначення на держпосади
Керівник ОП також розповів, що Лерос нібито лобіював призначення екс-заступника голови КМДА Іллі Сагайдака на посаду заступника міністра інфраструктури.
У деяких учасників зустрічі склалося таке враження: Єрмак сподівається, що через карантин і коронавірус пригоду за участю його брата швидко забудуть. Тим паче що всі великі телеканали скандал проігнорували. А після того, як Лерос з’явився в ефірі авторської програми Яніни Соколової, телеканал Україна 24 з медіагрупи бізнесмена Ріната Ахметова зупинив співпрацю з цією ведучою.
Всередині фракції неоднозначно оцінюють ситуацію, що склалася. Хтось вважає, що Лерос веде гру в чиїхось інтересах. Інші впевнені, що брат Єрмака вчиняв протиправні дії і зам’яти це буде важко. Багатьох обурила миттєва реакція силовиків на конфлікт: 1 квітня співробітники СБУ приїхали додому до Лероса, щоб вручити тому повістку на допит.
Поки Лероса не збираються виключати з фракції: у СН впевнені, що для цього не вистачить голосів, та й сама спроба зробити це загострить внутрішні суперечності. Але і група підтримки у депутата невелика: заяву в правоохоронні органи з проханням розслідувати можливі корупційні дії брата голови ОП підписали лише 13 «слуг народу». Втім, негласно про співчуття Леросу повідомили багато колег. «Не переходячи на особистості, це приблизно 30−40 осіб», — розповів депутат.
Крім того, деякі «слуги народу» хотіли б зустрітися з президентом без участі Єрмака, щоб у голови держави з’явився незалежний канал інформації. Але ідея залишилася нереалізованою. «На жаль, наближеними до президента вважаються тільки ті, хто не хоче його засмучувати», — розповів один із представників СН.
Битви титанів
Значно менше емоцій усередині СН викликають інші конфлікти. Група, яку вважають близькою до мільярдера Ігоря Коломойського, не проголосувала за «антиколомойський» закон у першому читанні. Та ще й зробила все, щоб заблокувати його розгляд у другому читанні: екс-співробітники телеканалу 1+1 Олександр Дубінський і Ольга Василевська-Смаглюк подали до нього більше 1 тис. правок кожен. Так само вчинив ще один «Слуга народу» — мажоритарник з Київської області Олег Дунда. Компанію цим трьом склали двоє мажоритарників від СН, які входять в умовну групу голови Дніпропетровської облради Святослава Олійника, близького соратника Коломойського.
Сам мільярдер заявив, що нікого ні про що не просив. І назвав депутатів, які подали тисячі правок, людьми, що симпатизують Україні, а не йому особисто. Також Коломойський зізнався, що регулярно спілкується з Дубінським.
Останнього, як і інших його «колег по правках» із фракції не планують виключати. «Це неминуче призведе до конфлікту і ланцюгової реакції», — вважають у керівництві СН. Та й щодо тих питань, які не зачіпають безпосередньо інтересів Коломойського, «група Дубінського» проти фракції не йде.
Олександр Дубінський, народний депутат від СН, подав понад 1 тис. поправок до «антиколомойського» законопроекту
У СН є і ще одна проблемна зона — у комітеті з енергетичної політики і житлово-комунальних послуг, який очолює депутат фракції Андрій Герус.
За словами одного з представників цього комітету, Герус втратив підтримку частини колег. «Це наслідок тих рішень, які він проштовхував через комітет», — пояснив НВ один із депутатів, згадуючи ухвалення так званої поправки Геруса, яка дозволила відновити імпорт електроенергії з РФ. Пізніше парламент її скасував.
Більшість гнівних ФБ-постів Геруса присвячені лише одній енергокомпанії — ДТЕК Ріната Ахметова, що набридло багатьом членам комітету. «Де слова про [держкомпанію] Центренерго? І інші критичні моменти в енергетиці?» — обурюється один із них, який поспілкувався з НВ на умовах анонімності. Він стверджує, що і в парламенті, і в комітеті ведуться розмови про відставку Геруса. Але для цього також необхідно зібрати 226 голосів.
Сам Герус знає про подібні плани. «Зрозуміло, що за цим всім стоїть ДТЕК/СКМ [компанії Ріната Ахметова], — упевнений депутат. — У них мета — захопити міністерство [енергетики], комітет Ради, Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). І керувати цілими галузями у своїх приватних інтересах».
До речі, на телеканалі Україна, що входить до медіаімперії Ахметова, нещодавно вийшла ціла серія спецрепортажів під назвою Слідами Андрія Геруса.
Нестабільна монобільшість
Процеси, що відбуваються всередині президентської фракції, рано чи пізно зроблять управління нею надзвичайно складним завданням для Зеленського. І в парламенті голова держави все частіше стане шукати підтримки у депутатів від інших політсил. «Структура фракції ускладнюється, ухвалення рішень ускладнюється. Доведеться вдаватися до підтримки інших депутатських груп і фракцій», — каже політолог Петро Олещук. Так вже сталося під час голосувань щодо землі і банків, коли ситуативними союзниками Зеленського стали фракції ЄС і Голосу.
«Щоразу це [випадки подібної практики] змушуватиме президента входити в некомфортну для себе ситуацію», — вважає Золкіна з Демініціатив.
А напруження всередині команди «слуг народу» продовжує загострюватися, додає Фесенко. Контури нового конфлікту промальовуються в Києві. На місцеві вибори команду СН там поведе депутат Микола Тищенко, кум Андрія Єрмака. І це вже не подобається столичним мажоритарникам із президентської фракції.
Втім, про розкол монобільшості, як і про дострокові вибори ВР, мова не йде. За словами Фесенка, поки ніхто з «слуг народу» не опонував особисто президенту Зеленському. І за всіх втрат голова держави все одно може залізно розраховувати на 180 голосів своєї фракції. А в умовах падіння рейтингів ризикувати і проводити нові вибори Зеленський не стане.
«Навіть у тих, хто відстоює „окремі позиції“, є чітке розуміння: у форматі монобільшості кожен може зробити більше», — каже Кравчук з СН.
Наскільки міцний цей охлялий моноліт, можна буде судити вже після закінчення карантину і пандемії коронавірусу, впевнена Золкіна.
Читайте також: Гра Зеленського з Коломойським дійшла до “взаємного цугцвангу”, – блогер
