На думку экспертів Венеціанської комісії закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.
Вони закликають Україну без будь-яких непотрібних затримок підготувати Закон про меншини і розглянути можливість відкласти до прийняття цього закону виконання положень Закону про державну мову, який вже набрав чинності.
Про це йдеться в основному висновку нової думки, прийнятої сьогодні Венеціанською комісією, яка є у розпорядженні DT.UA.
“Владі пропонується переглянути Закон про державну мову і підготувати Закон про меншини в консультації з усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин і корінних народів. Венеціанська комісія особливо рекомендує скасувати положення Закону, що передбачають диференційоване звернення між мовами корінних народів, мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС, якщо тако е звернення не грунтується на об’єктивному і розумному обгрунтуванні”, – йдеться в документі.
Експерти відзначають, що “будь-яке розходження між поводженням з цими мовами повинно ґрунтуватися на об’єктивному і розумному обґрунтуванні, чого поки немає”.
“Наприклад, перехідний період реалізації положень Закону про освіту, який піддається різкій критиці, було продовжено з 1 вересня 2020 року по 1 вересня 2023 року, але тільки для студентів, чия рідна мова є мовою ЄС, а не для тих, хто володіє іншими рідними мовами, включаючи російську. Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів”, – відзначають експерти.
Крім того, владі слід розглянути можливість скасування механізму подання скарг та санкцій, передбачених у законі, або, принаймні строго обмежити його публічною сферою і в самих крайніх випадках. Якщо механізм слід зберегти, положення про санкції не повинні застосовуватися до прийняття Закону про меншини і перегляду Закону про державну мову, вважають у Венеціанській комісії.
Стаття, що встановлює відповідальність за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, також повинна бути видалена.
“Венеціанська комісія пропонує законодавцю знизити вимоги до квоти для контенту українською мовою, встановлені Законом про державну мову для телерадіомовників”, – додали експерти.
Крім того, Комісія відзначає, що приватним сторонам має бути дозволено використовувати мову меншини між собою, в тому числі, коли вони видимі та чутні для інших громадських місцях; можливість розповсюдження матеріалів виборчої кампанії на мовах, відмінних від української, не повинна обмежуватися територіями компактного проживання меншин; Закон повинен передбачати чіткі виключення для використання мов, відмінних від українського, в надзвичайних ситуаціях (наприклад, при спілкуванні з рятувальними службами, такими як поліція, пожежники, персонал лікарні тощо); вимоги про скасування одночасної публікації друкованих ЗМІ мовою меншини українською мовою в один і той же день; і положення про всі географічні назви та топоніми, які повинні бути написані виключно українською мовою, а також інші положення Закону повинні бути переглянуті.
Як повідомлялось, 25 квітня народні депутати ухвалили у другому читанні закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (№ 5670-д) 278 голосами.
Переможець президентських виборів Володимир Зеленський також після вступу на посаду проаналізує закон про українську мову на предмет дотримання усіх прав громадян.
Тоді Європейська Комісія заявила, що вивчить і дасть свою оцінку прийнятому українським парламентом закону про функціонування української мови як державної.
Читайте також: Венеціанська комісія заявила, що судова реформа Зеленського загрожує стабільності і незалежності системи
