Замість уряду буйних тепер уряд спокійних. Таке пояснення зміні Кабміну придумав глава партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко. Він запевняє, що “ситуація стабілізується, і ми переходимо в стадію уряду “спокійних технократів”, які спокійно і виважено прийматимуть рішення”.
Звичайно, ця версія має право на існування. З кожним місяцем роботи Кабміну Олексія Гончарука ставало дедалі очевидніше, що він не справляється зі своїми обов’язками і тільки імітує бурхливу діяльність. Менш ніж за півроку рівень довіри до уряду впав удвічі (з 56,9 до 28%), а рівень недовіри – зріс утричі (з 21,8 до 64,5%). Однак не факт, що Володимир Зеленський вирішив змінити Кабмін і персонально Гончарука саме через їх непрофесіоналізм. Більш переконлива інша версія.
Рейтинг самого Зеленського теж стрімко падає з тієї ж причини. Імітація бурхливої діяльності вже не збуджує народ. У такій ситуації найкращий спосіб – пояснити всі накопичені проблеми недоробками уряду. Зеленський саме так і вчинив.
Читайте по темі: Розплата за обман. Чому рейтинги Зеленського та “Слуги народу” падають одне за одним
Виступаючи 4 березня в парламенті, він заявив: “Сьогодні на внутрішньополітичному полі існуючим проблемам і існуючому уряду занадто тісно, вони більше, на мою думку, не можуть існувати поруч, а отже, хтось із них повинен піти”, – і потім закликав нардепів розглянути заяву Гончарука про відставку (вийшло, що для Зеленського краще, щоб пішов уряд, а проблеми нехай залишаються). У цих фразах не потрібно шукати логіку (її там немає). Просто Зеленському було вкрай важливо поставити поруч, навіть зробити синонімами слова “уряд” і “проблеми” – в надії протиставити, зробити антонімами слова “проблеми” і “президент”.
Втім, це, так би мовити, тактичні міркування. А є ще й стратегічні.
Автором і модератором всієї цієї операції із зміною Кабміну виступив Андрій Єрмак, який з 11 лютого керує президентським Офісом. Раніше Єрмак був помічником президента і відповідав на Банковій за зовнішню політику і зв’язок з Кремлем. Тепер він відповідає і за внутрішню політику теж і підпорядкував її планам домовитися з Путіним про мир на Донбасі.
Зеленський не без допомоги Єрмака впевнився у тому, що припинення війни на Донбасі – це головне, чого від нього чекають люди. І що це єдиний спосіб підняти його рейтинг до того рівня, який був минулої весни. І що заради цього доцільно піти на все ті поступки, яких вимагає Путін.
Але тут міг виявитися перешкодою уряд Гончарука. Не тому, що він непрофесійний, а тому, що він прислухається до побажань Заходу, а сам Гончарук – конкретно до послів “Великої сімки” та ЄС. Стратегічне завдання зміни Кабміну полягало в тому, щоб отримати уряд, члени якого не мали б грантоїдського минулого, та й взагалі жодними нитками не були б пов’язані з Заходом і орієнтувалися б виключно на Банкову.
Коротше, стратегічні міркування, як і тактичні, підштовхували до того, що заради рейтингу потрібно змінити Камін.
Після цієї прелюдії доречно сказати кілька слів про персональний склад нового уряду. Почнемо з прем’єра.
Читайте також: Що погубило уряд Гончарука
Чий Денис Шмигаль
За відставку Гончарука проголосували 353 нардепа, а за призначення прем’єр-міністром Дениса Шмигаль – 291. Фракції ОПЗЖ, “Євросолідарності”, “Батьківщини” і “Голосу” в повному складі відмовилися підтримати Шмигаль, причому перші дві в основному натискали кнопку “проти”, а інші дві здебільшого утрималися. За Шмигаля проголосували 242 з 248 “слуг народу”, 18 з 22 членів групи “За майбутнє”, всі 17 членів групи “Довіра” і 14 з 21 позафракційних (в т. ч. спікер і перший віце-спікер).
Примітно, що Шмигаля підтримали нардепи, пов’язані з Ігорем Коломойським – як з числа “слуг народу”, так і з групи “За майбутнє”. Раніше деякі з цих нардепів з особливою ретельністю критикували Гончарука. Можна зробити висновок, що новий прем’єр влаштовує Коломойського куди більше, ніж попередній.
Шмигаль народився у Львові у 1975 році. У 1997-му закінчив державний університет “Львівська Політехніка” за спеціальністю менеджмент у виробничій сфері (машинобудування), інженер-економіст. У 2003-му отримав науковий ступінь кандидата економічних наук.
У 1995-2009 рр. працював на керівних посадах на підприємствах Львова, в 2009-2013 рр. – на держслужбі у Львівській облдержадміністрації. У 2014 році став заступником начальника Головного управління Міндоходів у Львівській області. У 2015-2017 рр. – радник, віце-президент, генеральний директор, член наглядової ради торгово-виробничої компанії “Львівхолод”. У 2017-2019 рр. – заступник гендиректора з соціальних питань ПАТ “ДТЕК Західенерго”, директор підприємства “ДТЕК Бурштинська ТЕС”, в. о. заступника гендиректора з соціальних питань ПАТ “ДТЕК Західенерго” (м. Бурштин Івано-Франківської обл.).
З 1 серпня 2019 року очолював Івано-Франківську облдержадміністрацію. З 4 лютого 2020 року обіймав посаду віце-прем’єра – міністра розвитку громад і територій.
Велику участь в кар’єрі Шмигаль у Зе-владі прийняв перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов. Саме він включив Шмигаля в трійку кандидатів на посаду голови Львівської ОДА, яких Зеленський запропонував жителям області 14 червня 2019 року. А потім, коли Шмигаль не пройшов на цю посаду, Трофімов запропонував його Зеленському на аналогічну посаду на Івано-Франківщині.
Очоливши Івано-Франківську ОДА, Шмигаль повідомив, що, незважаючи на два роки роботи в ДТЕК, не знайомий з власником компанії Рінатом Ахметовим і той не має відношення до його призначенням. “Я з Рінатом Леонідовичем не знайомий особисто… Рівень менеджменту, з яким я спілкувався, – це керівник “ДТЕК Енерго” Дмитро Сахарук та керівник ДТЕК Максим Тімченко. Але навіть з ними я, за великим рахунком, перетинався лише на офіційних нарадах. А акціонера ДТЕК я бачив, як і всі, тільки по телевізору”, – заявив він. Втім, його подальше кар’єрне підвищення – на позиції віце-прем’єра і потім прем’єра – явно не обійшлося без підтримки з боку власника ДТЕК.
Читайте також: Зе-перезавантаження. Навіщо президент віддав Кабмін олігархам
Квота Єрмака
Згідно з Конституцією міністри оборони і закордонних справ призначаються парламентом за поданням президента. Зеленський вніс на ці посади кандидатури Андрія Тарана і Дмитра Кулеби. Їх підтримали 285 і 288 нардепів відповідно.
Пояснюючи нардепам логіку поновлення уряду, Зеленський заявив: “Потрібні нові мізки і нові серця”. Напевно, особливо прикольно було чути це генерал-лейтенанту у відставці Тарану, якому якраз в той день виповнилося 65 років. Його остання посада – перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ. Він займав її з грудня 2015 року, а в 2016-му був звільнений в запас по досягненню граничного віку генеральської служби.
Єдине логічне пояснення, навіщо знадобилося мобілізувати в уряд “нових мізків” військового пенсіонера, полягає в тому, що, за відомостями багатьох джерел, на цій кандидатурі наполіг Єрмак. Тобто Таран буде реалізувати політику, що диктується Єрмаком.
Кажуть, що попередній міністр оборони Андрій Загороднюк, якому зараз 43 роки, викликав різке невдоволення Єрмака на саміті нормандської четвірки 9 грудня у Парижі, коли, посилаючись на дані Генштабу, переконав Зеленського в тому, що не можна погоджуватися на розведення сил по всій лінії фронту і фіксувати цю домовленість у рішенні саміту, – хоча в проекті рішення, підготовленому Єрмаком і росіянами, такий пункт був. Кремль досі роздратований цим епізодом. В кінці лютого глава МЗС РФ Лавров заявив, що новий саміт нормандського формату буде можливий тільки після того, як буде підготовлений і підписаний проект підсумкового документа. “Щоб не було знову вже в ході саміту спроб руйнувати досягнуті домовленості”, – пояснив Лавров і нагадав, що на попередньому саміті Зеленський “переграв” домовленість про розведення сил і засобів на всій лінії зіткнення. Судячи з усього, Єрмак впевнений, що від Тарана подібних сюрпризів не буде, а значить, поведінка Зеленського в діалозі з Кремлем тепер буде повністю контрольованою.
Аналогічним чином Кулеба влаштовує Єрмака тим, що він не Вадим Пристайко, який часто ніс відсебеньки, неузгоджені з Банковою. В уряді Гончарука Кулеба був віце-прем’єром з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, а тепер цей пост зайняв Пристайко, тобто їх поміняли посадами. Така рокіровка виглядає смішною, проте для Єрмака вона іронічна. Кажуть, він бачить в Пристайкові деструктивний елемент і тому не проти, щоб саме Пристайко координував здійснення міністерствами і відомствами кроків, необхідних для наближення України до ЄС і НАТО.
Читайте також: Зе-перезавантаження. Навіщо президент віддав Кабмін олігархам
Квота “слуг народу”
Решта членів Кабміну, згідно з Конституцією, призначаються парламентом за поданням прем’єра. Оскільки у нас правлячою партією є “Слуга народу”, було логічно очікувати, що “нові мізки” для заповнення вакансій в уряді знайдуться у фракції цієї партії у Верховній Раді. Однак із 248 парламентських “слуг народу” в новий Кабмін не знадобився жоден.
Цьому парадоксу є два взаємодоповнюючих пояснення. Перше полягає в тому, що Єрмак і Шмигаль вважають нардепів з монобільшості занадто некомпетентними, щоб запрошувати їх в уряд. І це, взагалі-то, сумна оцінка, якщо врахувати, що саме такі “слуги народу” очолюють парламентські комітети. Друге пояснення припускає, що парламентські “слуги народу” хоч і некомпетентні, але досить кмітливі, щоб здогадатися, що уряд Шмигаля, швидше за все, проживе не довше ніж уряд Гончарука, і тому немає ніякого резону йти туди, кидаючи пригріте крісло в сесійній залі.
Втім, такі думки відвідали голови і багатьох інших осіб, чиї кандидатури перебиралися Єрмаком і Шмигалем. Коли увечері 3 березня Зеленський зібрав засідання фракції “слуг народу”, там був названий повний склад нового уряду, проте вже вранці стало відомо, що чи не половина з передбачуваних членів Кабміну від такої честі відмовилися. Днем вдалося заповнити лише кілька вакансій. В результаті, увечері 4 березня, 277 нардепів проголосували за уряд, в якому залишилися порожніми пости міністрів, що відповідають за економіку, промисловість, сільське господарство, енергетику, екологію, культуру, освіту.
З попереднього уряду в нове перейшли віце-прем’єр – міністр цифровий трансформації Михайло Федоров, міністри внутрішніх справ Арсен Аваков, інфраструктури Владислав Криклій, юстиції Денис Малюська. Звільнений Шмигалем пост міністра розвитку громад і територій дістався – правда, без віце-прем’єрства – Олексію Чернишову, який з жовтня 2019 року очолював Київську облдержадміністрацію.
Новостворену посаду віце-прем’єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій отримав протеже Єрмака Олексій Резніков, якого Зеленський з вересня 2019 року уповноважив представляти Україну в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи. Отриманий Резніковим міністерський пост, посилений віце-прем’єрством, підкреслює те значення, яке відвів Єрмак в стратегії Зеленського планам піару на припиненні війни.
Відновлене окреме Міністерство у справах ветеранів очолив 64-річний генерал-лейтенант Сергій Бессараб, який до того служив заступником начальника Генерального штабу ЗС України. Особливо “новими мізками” стали міністр охорони здоров’я Ілля Ємець, який займав цю ж посаду у 2010-2011 рр. в першому уряді Азарова, і міністр соцполітики Марина Лазебна, яку Янукович в травні 2013 року поставив на чолі Держслужби зайнятості.
Примітно, що позбувся посади міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет – його замінив на цій посаді Олег Немчінов, який з квітня 2017-го працював держсекретарем Міністерства молоді і спорту. Дубілет став героєм безлічі скандалів, один з яких за живе зачепив Банкову: 12 лютого, всупереч заявам Єрмака і Зеленського щодо швидких виборів в ОРДЛО, Дубілет дав зрозуміти, що він у цю перспективу не вірить, і повідомив про плани міряти чисельність населення ОРДЛО за допомогою супутника.
Новий міністр фінансів 45-річний Ігор Уманський на два роки старший за свою попередницю Оксану Маркарову. Він уже втретє приходить до Мінфіну: з січня 2008-го по березень 2010-го був першим заступником міністра (з квітня 2009-го – в. о. міністра), з жовтня 2014 по грудень 2015-го – знову першим заступником міністра.
Залишається визнати “новими мізками” 48-річного Вадима Гутцайта, який отримав портфель міністра молоді та спорту. Найважливіший рядок в його біографії – разом з Єрмаком він був помічником-консультантом нардепа V і VI скликань від Партії регіонів Ельбруса Тедеєва.
Для Єрмака важливо, щоб уряд протримався до місцевих виборів, які повинні відбутися 25 жовтня. А далі можливі найрізноманітніші варіанти, включаючи і дострокові вибори парламенту, після яких знову буде новий уряд.
Читайте також: Зеленський вкотре промив мізки Україні
