Politerno > Статті > Україна і світ > “Вже майже нічого руйнувати” або ідеальний шторм Порошенка

“Вже майже нічого руйнувати” або ідеальний шторм Порошенка

  • Квітень 21, 2018
  • 366 Переглядів
  • 0

2018 рік не задався в Петра Порошенка від самого початку. Тобто спочатку задався: поїздка в казкові краї, відпочинок у колі якихось приємних людей, а потім про себе дедалі наполегливіше стали нагадувати люди неприємні. Втім, якщо згадати вбивство Ірини Ноздровської, про яке стало відомо буквально в перші ж години нового року і яке стало докором системі, проти якої виступала убита, то все почалося навіть до Мальдів.

А потім посипалося. Є таке поняття «ідеальний шторм» – коли обставини складаються разюче несприятливим чином, посилюючи наслідки одне одного. Те, чому ми є свідками з початку року, – саме він, ідеальний шторм для президента.

Канал «Руставі-2» з нібито ефесбешною справою 2007 року, викривають агента «Лоліту». Розслідування мальдівської поїздки, в результаті чого слово «Мальдіви» стало міцним мемом. Заява Дмитра Пєскова про контакти між російським та українським президентами, про які не повідомляють публіці. Розповідь Джо Байдена, як Порошенко прибрав Віктора Шокіна лише під загрозою не отримати мільярдну допомогу США. Катарський телеканал Al Jazeera нагадав історію продажу в 2013 році медіа-холдингу UMH, де великі гроші від «сім’ї» отримав Борис Ложкін, згадавши про партнерські відносини в той період між Ложкіним і Порошенком. Справа Геннадія Труханова стала одночасно свідченням невбивчості старої судової системи й небайдужості «Блоку Петра Порошенка» до корисного мера.

Міхеіл Саакашвілі був, нарешті, висланий, але переляк перед його прихильниками в день оголошеної акції змусив закривати станції метро, як за Януковича. Під час ліквідації табору під Радою всі побачили непереможений «Беркут». До суду над попередником Порошенко не з’явився, віддавши перевагу відеозв’язку, але небажання оскандалитися з Femen призвело до іншого ганебного скандалу – з роздяганням та оглядом журналісток. Вельми холодна велика прес-конференція й безглузда зустріч із блогером Олешко.

Все це під акомпанемент безперервної критики Заходу за непереконливу боротьбу з корупцією й запитання звідти: а що там антикорупційний суд? Коли чекати? А скасування електронного декларування для громадських активістів? Ну, й кляті рейтинги, що ставлять під сумнів, чи зможе президент потрапити до другого туру, й просте запитання, що випливає звідси: може, ну його взагалі, в цих виборах брати участь? Ще й Гройсман робить нерви.

Щільність негативу, що валить звідусіль на гаранта, просто божевільна, й це лише початок року, вирішального для визначення подальших політичних перспектив Петра Порошенка. Немає жодних підстав вважати, що число ударів чомусь зменшиться, а їхня сила ослабне. Він сам, його оточення, близьке й далеке, на диво плідно працюють над виробництвом нових приводів для критики, навіть прокльонів, а нажиті численні вороги готові мститися. Безсумнівно, що не впустить нагоди напаскудити й Росія, і зробить це неодноразово.

На цьому тлі, чесно кажучи, сеанс викриттів від Олександра Онищенка не мав шансів стати інформаційною бомбою дивовижної руйнівної сили. По-перше, вже майже нічого руйнувати. По-друге, майстер верхової їзди та газових схем давно оголосив про майбутню атаку та її зміст, ефекту несподіванки не було. По-третє, після популярного й на той момент шокового введення в курс моралі правлячої групи від Леоніда Кучми в редакції Миколи Мельниченка зростає число кейсів, а суть не змінюється, принципово нового ніхто публіці не може повідомити: все по-старому.

Така ж стара й реакція згори: це фейк. Ну, фейк то фейк. Думка влади щодо цього, як і щодо будь-чого іншого, нині настільки авторитетна, що може взагалі не братися до уваги. Зате невразливість і підвищена здатність домовлятися Миколи Злочевського, про якого йдеться в оприлюдненому епізоді, наочні й беззаперечні. Чекаємо нових епізодів, напевно, козирі підуть ближче до кінця, не визначаючи перебігу ідеального шторму, але додаючи йому сили.

Привілейований бізнес і влада в країні, як і раніше, нероздільні, Порошенко плоть від плоті цієї системи, видатний у ній експерт і віртуоз витягувати з її допомогою приємний прибуток. Ще нещодавно тим самим, у менших масштабах і за менших талантів, але й витрачаючи на це менше сил і намагаючись отримати більше задоволення, займався Олександр Онищенко, продовжує займатися Микола Злочевський. Статус президента сильно заважає Петру Порошенку присвячувати себе тій справі, яка в нього виходить найкраще і яка зробила його надбагатою людиною. Це лише здається, що можливостей стало більше. Число ворогів, які про нього багато різного знають і готові цим знанням ділитися, різко збільшилося, а ті, для кого Мальдіви не ближчі, ніж Марс, свого в ньому так і не визнали.

Хвиля неприйняття, елітного й низового, відкидає Порошенка від другого терміну, але він поки не готовий прийняти думку, що ще однієї президентської п’ятирічки не буде. А шторм тільки набирає сили.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»

Пропонуємо увазі читачів серію перекладених статей-розділів з книги біглого олігарха і нардепа Олександра Онищенка:

 Як Порошенко по Злочевському питання вирішував. Текст розмови президента з нардепом Онищенком

 Операція “Труба”. Як “Народний фронт” “купив” перемогу на виборах

Мільйон для Ляшка. Як Радикальна партія стала ручною опозицією. Нові викриття Онищенка

Поділитися: