Politerno > Україна і світ > Що насправді відбулося в суботу під Верховною Радою

Що насправді відбулося в суботу під Верховною Радою

  • 6 Березня, 2018
  • 1742 Переглядів
  • 0

У мене є всі підстави вважати, що дії співробітників Національної поліції в суботу у Верховній раді були сумнівними з точки зору законності, непропорційними, недоцільними і виходили за рамки прийнятої міжнародної практики. Я готовий це довести, і це не війна з Національною поліцією. Ми починали реформу з двох простих слів “Моя поліція”, і зараз ми відстоюємо саме це – щоб поліція залишалася НАШОЮ, а не цементувалася круговою порукою, стаючи зручним інструментом в руках влади, чиє б прізвище її не втілювало.

Я не коментуватиму відповідь міністерства внутрішніх справ. Будемо вважати, що це була непродумана реакція і бажання захистити своїх, а не щире переконання, що ставити на коліна – це норма. Мені не все одно, що відбувається з Національною поліцією, ми не можемо ставити хрест на цілій інституції через несвідомість і нерозуміння окремих її співробітників.

По суті того, що відбулося.

По-перше, сам факт затримання людей в суботу не мав під собою ніякого юридичного обгрунтування. На фото рішення суду, на підставі якого діяли співробітники НПУ в суботу під Верховною радою. Згідно з документом, відомий суддя Білоцерківець дав слідчим дозвіл на огляд приміщення та іншого майна в наметовому містечку з метою знайти причетних до нападу на поліцейських двома днями раніше, а також предметів, якими це було скоєно.

При цьому в ухвалі суду чітко вказується, що огляд приміщення повинен проводитися за нормами ст. 237 КПК України.

По-перше, ні вищевказана стаття Кодексу, ні будь-які інші правила обшуку і огляду не передбачають знесення приміщення або майна.

По-друге, затримання громадян в ході обшуку можливе лише при виключному переліку обставин, передбачених ст. 208 КПК, а саме: якщо особу застали під час замаху або вчиненні злочину, або безпосередньо після вчинення злочину, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

У цих випадках поліцейські повинні були зафіксувати ці факти, і не пізніше ніж через 24 години прокурор або слідчий зобов’язані були внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з офіційними даними в суботу було затримано 111 осіб та складено всього 4 протоколи про адміністративні (!) правопорушення. Оскільки інших проваджень досі не розпочато, очевидно, що у поліції немає доказів вчинення інших злочинів. З чого випливає, що всі затримання були протизаконними і єдиний статус, який могли мати затримані на колінах – це свідки. Але в законодавстві немає жодної норми, яка б давала право правоохоронним органам затримувати свідків події.

І вже тим більше очевидно, що у поліції немає доказів реальної загрози з боку тих, кого ставили на коліна, достатніх для кримінального провадження.

І найголовніше. Ключовим поняттям всіх без винятку міжнародних стандартів застосування співробітниками поліції сили і спецзасобів є пропорційність і доцільність. З огляду на час який минув безпосередньо після затримання, кількість співробітників поліції, які оточували громадян на колінах, їх очевидну перевагу в силах і засобах і – що дуже важливо! – нереєстрація надалі конкретних проваджень, в тому числі щодо правопорушень передбачених ст. 345 ККУ “Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу”, можна зробити логічний висновок: утримання громадян на колінах не було ні пропорційним, ні необхідним.

До неправомірно затриманих осіб застосували “тактичні прийоми” які не відображали реальну загрозу, змусивши стояти на колінах в снігу в центрі міста при температурі -7. Згідно з практикою ЄСПЛ, жорстоким і таким, що принижує гідність людини вважається відношення, що “породжує у потерпілого відчуття страху або приниження, страждання і неповноцінності”.

За дві доби я говорив з багатьма співробітниками поліції на різних рівнях, і незалежно від свого ставлення до самого протесту і його лідерів, переважна більшість з них негативно поставилися до тих гучних кадрів. Навіть ті, хто в силу професійної деформації були схильні виправдати дії колег, визнавали, що цього можна було уникнути.

ЩО МИ З ЦИМ БУДЕМО РОБИТИ

1. Анонімність породжує безкарність. Ми будемо домагатися прийняття закону про ідентифікацію поліцейських N5700 і військовослужбовців Нацгвардії N5701. Співробітник, впевнений, що згодом його зможуть ідентифікувати, буде куди менш схильний порушувати закон і перевищувати повноваження.

2. Домагатися прийняття міжнародних норм роботи співробітників поліції на рівні внутрішніх документів МВС і Нацполіціі, в тому числі Статуту Нацполіціі та Інструкції з охорони порядку під час масових заходів.

3. Домагатися результатів розслідування дій співробітників поліції і розгляду цього питання на засіданні профільного комітету Верховної Ради.

4. Почнемо підготовку універсальних посібників із зазначенням прав учасників масових акцій і норм роботи співробітників поліції.

Ще раз хочу підкреслити. Це не війна з Національною поліцією. Це відстоювання НАШОЇ ПОЛІЦІЇ.

Мустафа Найем

Читайте також: Ветерани АТО та волонтери Тернопільщини повернуть Барні нагороди від Порошенка

або Спільна заява українських демократичних сил щодо штурму наметового містечка під Верховною Радою

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE