Якщо парламент терміново не проголосує правку щодо апеляції в законі про Вищий антикорупційний суд, то покарання можуть уникнути ряд відомих посадовців, щодо яких були гучні розслідування НАБУ.
Про це у своєму блозі на УП написав голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Так, за його словами, до Антикорупційного суду можуть ніколи не потрапити справи таких фігурантів корупційних схем, як екс-керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого обвинувачують у тому, що він незаконно дозволив компаніям нардепа-втікача Олександра Онищенка не сплачувати державі рентну плату за користування надрами.
Повідомляється, що через ці дії Насірова держава втратила понад 2 мільярди гривень.
Також уникнути покарання може і сам Онищенко, справу для заочного слухання по якому також невдовзі планують передати до суду, а також його спільники, справи яких вже більше року розглядаються в судах.
Зазначається, що від “газових схем” нардепа-втікача український бюджет втратив три мільярди гривень.
Крім того “індульгенцію” отримає і екс-нардеп Микола Мартиненко, який обвинувачується у створенні злочинної організації задля розкрадання коштів державного підприємства на суму 462 мільйонів гривень.
У ЦПК повідомляють, що серед інших корупціонерів, які наразі можуть порадіти, колишній військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик, який обвинувачується у незаконному збагаченні, директор “фірташівського” ЗТМК Володимир Сивак, якого обвинувачують у розтраті 500 мільйонів гривень держбюджету та екс-голова Державної зернової корпорації Валерій Томіленко, який обвинувачуєтьсяу розтраті 50 мільйонів гривень.
Також, за словами Шабуніна, уникнути покарання може й власниця золотих злитків голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова, яку обвинувачують у незаконному збагаченні на 10 мільйонів гривень і недостовірному декларуванні доходів.
Він додав, що така ж “радість” може спіткати й справи топ-корупціонерів, які от-от передадуть до судів.
Зокрема, справа сина міністра внутрішніх справ Авакова, який разом із заступником батька реалізовував схему з розкрадання бюджетних коштів при закупівлі рюкзаків для Нацполіції, а також “бурштинові” нардепи Бореслав Розенблат та Максим Поляков.
Також, на думку Шабуніна, вийти сухими із води завдяки цій нормі можуть скандальний мер Одеси Геннадій Труханов та семеро його спільників, які підозрюються в розкраданні 185 мільйонів гривень одеситів.
“Усі ці люди безмежно вдячні за передбачений для них шанс уникнути покарання у законі про новий антикорупційний суд”, – написав голова правління ЦПК.
Він додав, якщо депутати терміново не подадуть та не проголосують законопроект, щоб виправити цю помилку, то “перемогою” парламенту буде не проголосований закон про антикорупційний суд, а подарована індульгенція топ-корупціонерам.
Сьогодні, 14 червня, закон України № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» офіційно набрав чинності. Його оприлюднили 13 червня.
Як повідомлялось, у підписаному та опублікованому законі “Про Вищий антикорупційний суд” виявилася норма про те, що кримінальні справи, які вже наразі спрямовані до суду першої інстанції, не підлягають перегляду у апеляційній палаті ВАС. Апеляцію по цих справах мають розглядати загальні суди, навіть якщо ВАС на той момент вже запрацює. Ця правка виводить з розгляду ВАС всі нинішні резонансні справи щодо топ-корупції; на розгляд майбутні антикорупційних суддів надходитимуть лише майбутні справи.
Така норма з’явилася в оприлюдненому тексті закону. Ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.
Міжнародна антикорупційна мережа Transparency International закликала змінити положення закону про Антикорупційний суд, яке дозволить затягувати судові процеси проти корупціонерів.
Згодом і у Венеціанській комісії Ради Європи заявили, що не наполягали на включенні в закон про Антикорупційний суд суперечливої норми про те, щоби справи проти корупціонерів, які вже спрямовані до суду, не підлягали апеляції у новоствореному Вищому антикорупційному суді (ВАС).
У той же час у парламентському комітеті з питань правової політики та правосуддя заявили, що норма про апеляції відповідає висновку експертів Венеціанської комісії.
Міністр юстиції Павло Петренко вважає, що Верховна Рада має можливість вдосконалити закон про Вищий антикорупційний суд, який набув чинності 14 червня.
1 березня Верховна Рада України проголосувала за президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд у першому читанні.
У Міжнародному валютному фонді наголошували на важливості схвалення законопроекту. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.
7 червня Верховна Рада ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ 9 червня.
11 червня Президент Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд.
Його ухвалення домагалися як українські активісти, так і міжнародні інституції.
Напередодні голосування у ВР, посол США в Україні Марі Йованович в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна“ заявила, що прийнявши не узгоджений з МВФ закон “Про Вищий антикорупційний суд”, Україна не отримає мільярди доларів міжнародної допомоги.
Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ухвалення закону про Антикорупціний суд в Україні є лише першим кроком і попереду ще довгий шлях до формування цієї інституції.
Читайте також: “У нас була дилема: голосувати чи не голосувати за цей нікчемний закон в редакції Порошенка” (Відео)
або Розвести МВФ або як юристи Порошенка махлювали з Антикорупційним судом
