Закон України № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» офіційно оприлюднили 13 червня, а чинності він набрав сьогодні, 14 червня.
Відповідно до Закону Вищий антикорупційний суд мають сформувати протягом року з дня набрання ним чинності, тобто до літа 2019 року: оголосити та провести конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого антикорупційного суду, за результатами проведеного конкурсу призначити суддів Вищого антикорупційного суду, пише «Українське право».
Конкурс на посади антикорупційних суддів проводитиме ВККСУ, однак перевірку кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики перевіряти не Громадська рада доброчесності, а спеціально створена Громадська рада міжнародних експертів.
Громадська рада міжнародних експертів утворюється строком на шість років Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом.
Громадська рада міжнародних експертів виконуватиме свої повноваження у складі шести членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
На час участі членів Громадської ради міжнародних експертів у процедурах відбору кандидатів на зайняття посади суддів Вищого антикорупційного суду їм встановлюється винагорода у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду.
День початку роботи Вищого антикорупційного суду визначатиметься рішенням зборів цього суду, що публікуватиметься на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України».
Вищий антикорупційний суд розпочне роботу за умови призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі щонайменше десять із яких мають бути суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Окрім положень про засади діяльності Вищого антикорупційного суду, закон також вносить зміни і до Кримінального процесуального кодексу, які наберуть чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. Ці зміни, зокрема, стосуються підсудності справ антикорупційному суду та здійсненню кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді.
До початку роботи антикорупційного суду судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюватимуть суди першої та/або апеляційної інстанцій, які і завершать розгляд вже відкритих справ. При цьому зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду.
До Вищого антикорупційного суду передадуть лише клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, що надійшли до слідчих суддів і не були розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
Як повідомлялось, у підписаному та опублікованому законі “Про Вищий антикорупційний суд” виявилася норма про те, що кримінальні справи, які вже наразі спрямовані до суду першої інстанції, не підлягають перегляду у апеляційній палаті ВАС. Апеляцію по цих справах мають розглядати загальні суди, навіть якщо ВАС на той момент вже запрацює. Ця правка виводить з розгляду ВАС всі нинішні резонансні справи щодо топ-корупції; на розгляд майбутні антикорупційних суддів надходитимуть лише майбутні справи.
Така норма з’явилася в оприлюдненому тексті закону. Ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.
Міжнародна антикорупційна мережа Transparency International закликала змінити положення закону про Антикорупційний суд, яке дозволить затягувати судові процеси проти корупціонерів.
Згодом і у Венеціанській комісії Ради Європи заявили, що не наполягали на включенні в закон про Антикорупційний суд суперечливої норми про те, щоби справи проти корупціонерів, які вже спрямовані до суду, не підлягали апеляції у новоствореному Вищому антикорупційному суді (ВАС).
У той же час у парламентському комітеті з питань правової політики та правосуддя заявили, що норма про апеляції відповідає висновку експертів Венеціанської комісії.
Міністр юстиції Павло Петренко вважає, що Верховна Рада має можливість вдосконалити закон про Вищий антикорупційний суд, який набув чинності 14 червня.
1 березня Верховна Рада України проголосувала за президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд у першому читанні.
У Міжнародному валютному фонді наголошували на важливості схвалення законопроекту. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.
7 червня Верховна Рада ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ 9 червня.
11 червня Президент Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд.
Його ухвалення домагалися як українські активісти, так і міжнародні інституції.
Напередодні голосування у ВР, посол США в Україні Марі Йованович в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна“ заявила, що прийнявши не узгоджений з МВФ закон “Про Вищий антикорупційний суд”, Україна не отримає мільярди доларів міжнародної допомоги.
Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ухвалення закону про Антикорупціний суд в Україні є лише першим кроком і попереду ще довгий шлях до формування цієї інституції.
Читайте також: “У нас була дилема: голосувати чи не голосувати за цей нікчемний закон в редакції Порошенка” (Відео)
або Розвести МВФ або як юристи Порошенка махлювали з Антикорупційним судом
