Головні підсумки вчорашнього дня, прогнози на завтра
Що послав президент парламенту
Послання президента вчора зробило практично весь день політичного бомонду – настільки, що після виступу парламент не зміг прийняти жодного закону. Власне, це, мабуть, і була відповідь нардепів на головний заклик Порошенко – об’єднуватися.
Дійсно, президент закликав об’єднуватися, але його мова була далеко не об’єднавчою.
Порошенко позначив чітку позицію з політичних процесів: дострокові вибори не доречні, нової політреформи з урізання повноважень президента не буде. Нарешті, він пройшовся по своїм опонентам, причому найбільше дісталося саме соратникам по Майдану – радикалам (не тим, що у Ляшка, а тим, які на вулицях) і “Батьківщині”.
Перших президент попередив, що не потерпить порушення монополії держави на право застосування сили, а партію Тимошенко (не називаючи, але даючи зрозуміти, що мова йде про неї) – в занятті популістської ніші, яка, на його думку, раніше належала КПУ. Втім, останнє звинувачення в повній мірі підходило б саме радикалам Ляшка, але навряд чи Порошенко мав на увазі його, з огляду на нещодавну теплу зустріч в своїй адміністрації.
Чого в посланні не було, так це ясності з ключового питання – про мир. Правда, президент дав зрозуміти, що воювати з Росією не збирається ні в Криму, ні на Донбасі. Але при цьому ні слова не сказав, як же виходити з ситуації, коли воювати не можна, а миру немає. Єдиний поки варіант – Мінські угоди – Порошенко не заперечував, але всю вину за їх невиконання звалив на Кремль. Так що прогресу в цьому питанні немає, і навряд чи він буде, поки Волкер з Сурковим про щось не домовляться.
Угорщина і Румунія проти закону про освіту
Перша реакція на прийнятий у вівторок закон про освіту – проти нього виступили угорці і румуни. Причому не тільки на рівні організацій діаспори, які звернулися до Порошенка із закликом не підписувати освітню реформу, а й на рівні влади сусідніх країн.
Від Румунії з заявою виступив МЗС, який висловив стурбованість і пообіцяв, що питання про закон підніме держсекретар Мікула, який прибуде до Києва наступного тижня – причому спеціально з питання румунської діаспори.
А від Угорщини послідувала ціле звернення, в якому українську владу звинуватили в “безпрецедентному порушенні” прав нацменшин і українсько-угорського договору про дружбу.
Зрозуміло, що Угорщину і Румунію стурбувала не вся реформа освіти, а тільки та її частина, яка забороняє з 2018 року навчання на мовах нацменшин в середній школі, а з 2020 року – і в початковій школі. І тут українська влада виявляється в складному становищі. Закон про освіту спрямований, перш за все, проти російської мови, проте безпосередньо записати це не можна – тому депутати максимально звузили поняття нацменшин, щоб під нього підпадало якомога менше інших національностей.
Так, з нацменшин вивели так звані “корінні народи” – поняття, якого немає ні в одному законі. Нинішня влада трактує його так, що “корінні народи” – це ті народи, у яких немає “материнської” держави, хоча класичне трактування “корінних народів” – це народ, який жив на певній території до заселення інших народів. Але по класичному трактуванні в Харківській області два корінних народи – українці та росіяни, які одночасно заселяли її в XVI-XVII століттях, після приєднання території до Росії. А в Одеській – українці, росіяни, болгари, євреї, румуни. Тому класичне трактування авторам закону не підійшло. А при некласичному виходить, що під заборону разом з російським потрапляють угорський, румунський, болгарський, грецький. Однак у влади немає розуміння, що робити в цій ситуації. Від українізації відмовитися вона не хоче (навпаки, планує ще її посилювати), а записати в закон заборону виключно російської мови – це вже пахне дискримінацією. Тому, швидше за все, Порошенко чи Клімкін щось наобіцяють угорцям з румунами, але нічого робити не стануть.
“Бляхомайдан” викликав репресії
Домітингувались. Так одним словом можна охарактеризувати результати акцій протесту власників нерозмитнених авто біля стін Верховної Ради. Причому позавчорашній мітинг “Бляхомайдану” ще пробачили, але ось акцію під час виступу президента в Раді – вже не змогли. Тому вчора, після зачистки мітингу, у фракції президента заявили, що не тільки не будуть знижувати мита на імпортні авто, але і протягом трьох місяців приймуть закон, який забороняє в’їзд “незаконних” автомобілів з-за кордону. Більше того, тимчасова заборона буде введена мало не сьогодні.
Зрозуміло, що уповільнена реакція влади сталася тому, що позавчора ввечері на Банковій вивчали реакцію фейсбучної громадськості на вимоги “Бляхомайдана”. Реакція була переважно негативною, тому замість прийняття умов вирішили перейти до зачистки і погрозам.
Влада рятує “Волю народу”
Поки президент закликав об’єднуватися, його підопічні, не дуже вірячи в силу закликів, почали зміцнювати парламентську більшість по-своєму.
Ще недавно вважалося, що група “Воля народу”, яка втратила двох депутатів, ось-ось зникне через недокомплекту, – проте з початком нового політсезону влада вжила заходів для відновлення облікового складу “вольових народників”. Поки, правда, знайшли тільки одного – позафракційного депутата Микитася. Микитась – відомий київський забудовник, який є класичним прикладом нардепа, який в Раду прийшов явно не робити політику.
Забудовник – категорія бізнесменів, яким завжди потрібно дружити з владою, тому до цих пір Микитась дружив в роздріб – так зручніше, бо за кожне голосування можна про щось домовитися окремо. Однак тепер його змусили дружити оптом, причому не виключено, що не пряниками, а загрозою батога. Залишається дізнатися, хто буде другий нещасний, якому доручать виконувати “волю народу”.
Одночасно триває упокорення менш покірного “Відродження”. Хомутинника там змусили піти з посади глави групи, але замінив його Бондар – не найкращий варіант для Банкової, так як занадто близький до Коломойського. Не виключено, що тепер в терміновому порядку і у Бондаря знайдуть якісь недоліки в електронній декларації – адже при бажанні їх можна знайти у всіх.
Молдавська війна через українські навчання
Політичний скандал назріває в сусідній Молдові. І побічно до нього має відношення Київ, який запросив на плановані навчаннян а Західній Україні військових з цієї країни. “Проєвропейський” (і, відповідно, антиросійський) уряд Кишинева дав згоду на участь в цих навчаннях. Але “проросійський” президент Додон видав наказ про заборону брати в них участь.
Якби подібне відбувалося в Україні, то на цьому б усе й закінчилося: у нас міністр оборони підпорядковується президенту, і його слово для військових – закон. А в Молдові президент має приблизно такі ж права, які Яценюк і Аваков пропонують залишити Порошенкові після конституційної реформи. Тому тамтешні військові не послухалися глави держави і поїхали на Галичину.
Однак Додон вирішив показати, що влада у нього все-таки є, і пообіцяв покарати півсотні неслухняних – аж до зниження воійськових звань. Які як головнокомандувач він все-таки може присвоювати. Тим військовим, які потрапили у халепу, звичайно, можна тільки поспівчувати, оскільки зрозуміло, що справа не в них і навіть не в навчаннях, а в протистоянні двох політичних таборів, що мають по одному центру влади. Таке триватиме, як мінімум, до кінця наступного року, коли в Молдові пройдуть парламентські вибори, на яких соціалісти Додона мають шанс на перемогу. А поки і президент Додон, і прем’єр Філіп повинні доводити, що є більш сильними керівниками, ніж конкурент. Адже це – один з ключових чинників на виборах.
