Захмарні зарплати деяких топів держкомпаній, силовиків і чиновників обчислюються сотнями тисяч і навіть мільйонами гривень. Звідки беруться гроші на високі заробітки в бідній країні?
Як з’ясували “Вісті“, одні отримують їх з бюджету, а інші заробляють на високих тарифах. Є і старий перевірений метод нарахування величезних премій “за інтенсивну роботу”.
Які доходи
Днями з ПриватБанку звільнилася корпоративний секретар Вікторія Страхова, зарплата якої становила чистими 80 тис. грв на місяць. Одкровення екс-співробітниці викликали обурення: мовляв, за що платили такі гроші в уже державному банку, який отримував докапіталізацію. “Для протоколу: моя зарплата в Приваті -100 тис., Але я також самостійно з чистої суми (80 тис.) Платила за квитки, готель / квартиру, мобільний зв’язок і т. п.”, – поскаржилася в соцмережі Страхова.
Втім, випадок з нею не єдиний. Судячи по електронним деклараціям чиновників, мінімальною зарплатою у керівників підприємств і не пахне – тільки суми окладів сягають від декількох сотень тисяч. Так, якщо зарплата звичайного поштаря становить 3500 грв, то у гендиректора “Укрпошти” – трохи більше 333 тис. грв (див. Інфографіку), а у його заступників – 153-175 тис. грв. Також рекордсмени по зарплатах є і в інших структурах. Зокрема, член Вищої ради правосуддя Алла Лесько знову ж, згідно з декларацією, отримує зарплату в 538 534 грв.
Звідки гроші
Звідки ж чиновники беруть такі гроші на величезні зарплати, тоді як більшість ключових держпідприємств зазнають багатомільйонних збитків? “Гроші на великі зарплати “Укрзалізниця” заробляє. Спробуйте найняти хорошого топ-менеджера на низьку зарплату? Зрозуміло, що ніхто не піде. Так, у залізниці є проблеми з доходами, оскільки через штучно занижені тарифи на вантажні перевезення відомство недоотримує тільки від металургів 20-30 млрд грв на рік. Недоплачують також зерновики і газовики. Але зарплати менеджерів в порівнянні з цими цифрами – крапля в морі”, – говорить “Вістям” радник глави Мінінфраструктури Олександр Кава.
Що стосується невисоких зарплат провідників (вони становлять 5-6 тис. грв), то Кава вважає, що кожен отримує за своїм вкладом у спільну справу: “Зрозуміло, що провідникам так багато платити не будуть, адже вони виконують іншу роботу”.
У той же час топ-чиновники нараховують собі великі зарплати, користуючись тим, що формально багато з них не знаходяться на держслужбі. Це така собі уловка, для того щоб обійти обмеження по зарплатах.
Яскравий приклад – “Нафтогаз”. “Формально співробітники “Нафтогазу” не чиновники, вони не знаходяться на держслужбі, при цьому 100% акцій підприємства належать Кабміну. Це публічне акціонерне товариство, але купити їх акції ніде неможливо. Свої гроші вони заробляють, але яким чином?
Наприклад, продажем газу на внутрішньому ринку, тобто нам з вами. За два роки тарифи на газ для нас виросли у вісім разів. Звичайно, у них гроші є. Наприклад, наближені до начальства керівники можуть отримувати теж по 200-250 тис. грв на місяць. Хоча інші начальники відділів і департаментів – 15-20 тис. грв. У порівнянні з Коболєвим – це копійки, але в порівнянні з зарплатами простих українців – досить високі зарплати”, – говорить енергетичний експерт Дмитро Марунич.
Також, за його словами, в цьому році “Нафтогаз” планував збільшити свої витрати. “Наприклад, вони хотіли тільки 36 млн грв на рік витратити на п’ятьох членів наглядової ради. З них 20 млн грв – на зарплати, а 9 млн грв – на їх утримання. Адже троє з членів – іноземці, їм потрібно, мабуть, знімати житло, купувати страховки”, – додав Марунич.
Як розповів “Вістям” юрист Ростислав Кравець, який неодноразово подавав позови до суду на ключові фінансові органи, в тому числі і на Нацбанк, керівництво закладає значний бюджет саме на зарплати. “Так як штат недоукомплектований, керівництво виплачує “зекономлені “гроші собі у вигляді надбавок, премій, наприклад, за інтенсивну роботу.
При цьому для держслужбовців цих надбавок немає (є відповідна постанова Кабміну, яка їх скасувала), але в таких структурах їх до сих пір можуть нараховувати. Крім того, надбавки можуть бути за роботу з секретними документами, наукові ступені та інше – іноді вони навіть доходять до абсурду.
Та ж ситуація і з Фондом гарантування вкладів, там все пояснюють складністю роботи”, – пояснив Кравець. На його думку, високі зарплати керівництва держпідприємств – це такий собі відкуп. “Ними підкуповують потрібних співробітників, щоб ті виконували завдання перших осіб держави, хоча за фактом такі зарплати нічим не обгрунтовані”, – зазначив Кравець.
У приватників – до 150 тисяч
Високі зарплати і у нових антікоррупціонерів. Наприклад, у глави НАБУ Артема Ситника тільки посадовий оклад становить 63 тис. грв, а отримує він в два рази більше. Це відомство відзначилося тим, що відразу після створення закупило шкарпетки для своїх спецназівців – 373 грв за пару.
Дивує і зарплата глави Національного агентства протидії корупції Наталії Корчак. Ця структура покликана перевіряти декларації чиновників і силовиків.
Восени минулого року Корчак нараховувала собі та своїм співробітникам по 200 тис. грв премії. Сама вона пояснила це тим, що премії платила “за роботу”. “Запущені процес електронного декларування та механізм перевірки фінансування партій, здійснюється постійна робота, пов’язана із запобіганням корупції”, – перерахувала чиновниця заслуги.
“Зарплата держслужбовців йде виключно з держбюджету, у різних інституцій сума отриманих коштів може складатися з різних частин – як правило, це гола ставка і немає можливості виписувати премії. У НАБУ, по крайней мере, так. У ГПУ зарплата складається з ставки, але більшість суми зарплати складається з премії, що дає право керівникові впливати на рішення підлеглих.
Звичайно, високі зарплати – не злочин. Головне, що вони повинні відповідати результату роботи”, – говорить глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Тим більше, що в приватних компаніях керівні посади оплачуються, як правило, набагато скромніше. Як сказала “Вістям” HR-експерт Тетяна Пашкіна, в середньому зарплата топ-менеджера компанії коливається від 50 тис. до 150 тис. грв.
Інфографіка “Вістей”
