Протестантська паства України виявилася в епіцентрі великого рейдерського скандалу
Напередодні наміченого на жовтень святкування на державному рівні 500-річчя Реформації, в середовищі євангельських християн-баптистів, які високо шанують цю подію, розгорається великий скандал. Його фігурантами вже стали парафіяни протестантської церкви, колишні і нинішні народні депутати, представники шоу-бізнесу.
Обидві сторони конфлікту звинувачують одна одну в рейдерському захопленні релігійної споруди, яка зводиться більше півтора десятка років на Звіринці – одному з найдорожчих мікрорайонів столиці (місцеві жителі називають його також “Царське село”).
Майновий спір вилився в публічну площину, вже зачепивши персону чи не найвпливовішого баптиста України – секретаря РНБО Олександра Турчинова. “Strana.ua” поспілкувалася з фігурантами рейдерського скандалу і з’ясувала причини “війни за храм, а не за душі”.
Ким і з-за чого ведеться суперечка?
Об’єктом суперечки представників протестантських громад виступає недобудована культова споруда в Києві, яку добре видно проїжджаючим по бульвару Дружби народів.
Храм “Миру, любові і єдності”, що розташувався якраз біля оглядового майданчика постаменту “Батьківщина-мати”, і приніс “не благу звістку”, посваривши багаторічних сподвижників-баптистів, які мають впливове лобі у владі.
Недобудована церква на схилі пагорба біля в’їзду на міст Патона – цілий комплекс будівель на ділянці в десятки соток землі по вулиці Мічуріна.
Недобудований храм по вулиці Мічуріна. Фото “Strana.ua”
Вона довгі роки була вотчиною пастора Дарницької церкви євангельських християн-баптистів і глави Ради старійшин Всеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн-баптистів Володимира Кунця.
Сюди на недільні служби прибував цілий ряд високопоставлених парафіян – від близького до Банкової екс-нардепа Віктора Уколова (який навіть співав в хорі) до секретаря РНБО Олександра Турчинова. З останнім і його соратниками пов’язували ЗМІ фінансування робіт по зведенню баптистської церкви. Раніше в мережу потрапила одна з його проповідей на церковній службі.
Пастор Кунець розповів, що ідею побудови протестантського храму він виношував ще з кінця 1980-х років. Після здобуття Україною незалежності процес зрушився з мертвої точки. Священнослужителю-протестанту вдалося роздобути ділянку землі по вулиці Мічуріна 64, де він почав проводити збори служителів культу.
Володимир Кунець
Боротьба за розташовані по сусідству земельні ділянки (адреси по вулиці Мічуріна 66-70) розтягнулася на десятиліття. Спочатку Кунець її програвав. У 2001 році три ділянки на Мічуріна (№№66, 66а та 68) рішенням Київради були передані для потреб ведення садового господарства якимось трьом особам.
Пастор стверджує, що це були “фунти”, а справжніми власниками ласого шматка землі в центрі Києва стали представники місцевого депутатського корпусу. Новоспеченим господарям дозволили приватизувати отримані наділи, але потім ситуацію переграли.
Землю повернули у власність міста, щоб в 2005 році передати ці півгектара місіонерському центру Кунця “Слово життя” для зведення міжконфесійного храму “Миру, любові і єдності”. Пастор стверджує, що з отриманням землі на Мічуріна 66-70 йому допоміг багаторічний мер Києва Олександр Омельченко.
Після обрання на пост Київського міського голови Леоніда Черновецького, відомого своїм тремтливим ставленням до церковної теми, Кунець домігся затвердження проекту нового храму на містобудівній раді. Цьому не завадив навіть цілий ряд зауважень архітекторів про те, що церква “Миру, любові і єдності” не передбачена схемою розміщення культових споруд столиці, а запланована висота будівлі (56 метрів) – надто велика.
Подейкували, що посприяли пастору-баптисту в цьому впливові парафіяни його церкви. Серед яких виділяється перекрещений ним із православ’я тодішній нардеп від “Батьківщини” Олександр Турчинов (парафіянами протестантської церкви є всі члени його сім’ї, Олександр Валентинович неодноразово проповідував в церкві Кунця і навіть особисто приїжджав вітати його з ювілеєм).
“Раніше у мене в храм ходили вісім народних депутатів, зараз постійно відвідують служби троє”, – розповів Кунець. У числі названих ним адептів баптистської течії – близькі до Турчинова парламентарії від “Народного фронту” Руслан Лук’янчук та Валерій Бабенко.
Довгі роки парафіянином церкви був і ще один соратник Олександра Валентиновича, маючий одіозну славу в ЗМІ екс-нардеп Олександр Дубовий. Саме його і секретаря РНБО називають головними меценатами будівництва храму на Звіринці, які вклали в цю справу “суми з численними нулями”.
Олександр Дубовий (в центрі) та Олександр Турчинов (праворуч) – давні соратники і одновірці
Церковний пастор не називає загальну суму коштів, освоєних за роки будівництва. Але каже, що два роки тому об’єкт був готовий на 85%, а гроші на його зведення вкладали численні парафіяни, серед яких є один “головний” спонсор”. Імені останнього Кунець не називає.
Незважаючи на таку солідну підтримку, грошові потоки на зведення культової споруди кілька разів вичерпувалися. Через це будівництво періодично переривалося, накопичувалися борги перед підрядниками. У пошуках джерела для завершення фінансування об’єкта в січні 2015 року пастор Кунець уклав партнерську угоду з Всеукраїнським союзом церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ).
Президент останнього Валерій Антонюк брав на себе зобов’язання за допомогою спонсорів закрити кредиторську заборгованість будівництва пастора Кунця, і знайти кошти, необхідні для фіналу церковного будівництва. Ця сума оцінювалася в $ 2 млн.
В свою чергу Кунець повинен був передати культові споруди на Мічуріна 66-70 на баланс і в власність структур ВСЦ ЄХБ. До завершення будівельних робіт керівництво храмом “Миру, любові і єдності” продовжувало залишалося парафією його ідеолога, а згодом об’єкт повинен був стати міжконфесійним центром, де будь-яка з протестантських церков могла б проводити свої служби за попередніми заявками.
Будівництво відновилося. Згідно з наміченими планами завершення об’єкта було заплановано на жовтень 2017 року. Але потім між партнерами пробігла чорна кішка, і як мінімум півроку вони знаходяться “на ножах”. Сьогодні баптисти, які традиційно не виносять сміття з “внутрішньоцехової хати”, звинувачують один одного в рейдерстві публічно.
Версія перша. Позиція пастора Кунця
Володимир Якович стверджує, що після укладення договору в 2015 році з ВСЦ ЄХБ Антонюка останній не виконав цілий ряд пунктів обумовленої угоди. За його словами, партнери не погасили “борги Кунця” перед підрядниками в розмірі 1 млн. грн.
Також Союз баптистів нібито не розрахувався за знову виконані роботи перед будівельниками на суму 3 млн.грн. Не сформував в установленому порядку будівельний комітет об’єкта і не владнав питання з підрядником будівництва храму.
При цьому головний об’єкт спору – процедура перереєстрації культового об’єкту на знаковому місці. З вуст прихильників пастви Кунця також звучать претензії в тому, що ВСЦ ЄХБ здійснює спробу витіснити “Слово життя” з храму, вирішивши відкрити на його території ще одну церкву.
Кунець каже, що ще в липні 2015 року передав у присутності свідків Антонюку печатку і статут структур, на які було оформлено споруджуваний храм, але той порушив раніше укладені домовленості. І спробував переписати об’єкт виключно на структури ЄХБ.
Пастор наполягає на тому, що храм “Миру, любові і єдності” повинен був перейти на баланс його церкви “Слово життя” на партнерських правах зі структурами Антонюка, а не бути переданий у відання виключно Союзу баптистів.
Хроніка протистоянь за храм
Суперечка розтягнулася на місяці, претензії сторін стали збільшуватися в геометричній прогресії і призвели до того, що об’єкт спочатку обнесли парканом, а потім у нього була виставлена охорона. Два тижні тому на запрошення Антонюка сюди прибула комісія державного НДІ будівельних конструкцій, і сталася перша сутичка учасників конфлікту.
Основні події рейдерського скандалу розгорнулися на п’ятачку біля центрального входу в храм
“26 червня відбулася спроба рейдерського захоплення церкви, на території якої знаходиться наша студія … У бійці був травмований пастор Кунець Володимир Якович!”, – описує те, що сталося на своїй сторінці в Facebook музичний продюсер Вадим Лисиця.
Сам пастор стверджує, що його опоненти прикриваючись проведенням експертизи науково-дослідного інституту спробували встановити повний контроль над храмом, змінили охорону й завели на об’єкт “тітушок”. Втім, сам представник НДІ каже, що їх дійсно запрошували на об’єкт для проведення робіт, але зробив це не Кунець, а Антонюк.
Під час сутички один з чоловіків заніс з собою на територію церкви лом. За версією Володимира Кунця це було зроблено, щоб зірвати замки на дверях. Літній пастор спробував надати запеклий опір загарбникам, і в колотнечі, що зав’язалася зумів відібрати “фомку”. Сьогодні цей трофей лежить в кабінеті Володимира Яковича.
Ще одним результатом бійки стали приїзди на місце правоохоронців і медиків. Кунець каже, що погано пам’ятає ті події. Чоловікові викликали швидку, і він відправився писати заяву про захоплення храму та нанесенні йому тілесних ушкоджень. У лікарні пастор також зняв побої, але від госпіталізації відмовився.
2 і 3 липня відбулися нові сутички сторін конфлікту. Пастор стверджує, що минулої неділі він зі своїм найближчим оточенням прийшов відкрити двері молитовного будинку для проведення служби. Охорона відмовлялася пропустити його людей всередину, перепалка завершилася бійкою. Тоді ж соратники Кунця звинуватили в спробі рейдерського захоплення храму силами найнятих “тітушек” екс-нардепа Дубового.
Конфлікт 2 липня.
За словами Кунця, постфактум, того що сталося: колишнього парламентарія і адепта протестантського течії відлучили від “Слова життя”. Крім того, пастор анонсував “Strana.ua” звернення до суду проти Антонюка з вимогою про розірвання раніше укладеного договору з ВСЦ ЄХБ і намір повернути собі контроль над спірним об’єктом.
Він звернувся за допомогою до нардепа від БПП Сергія Лещенка, який зайняв в ситуації позицію Володимира Яковича. І звинуватив екс-нардепа Дубового в рейдерстві, пригадавши йому “старі гріхи”.
У версії пастора, його опоненти із структур Антонюка заручилися підтримкою Дубового для захоплення культової споруди. Свого ж духовного хресника Кунець сьогодні називає рейдером, про витівки якого багато писали журналісти.
На зустрічне запитання, чи не заважала йому ця сумнівна слава екс-нардепа при прийомі пожертв на будівництво храму, Володимир Якович пояснив: “Все, що відбувається за межами церкви – це справа кожного. Якщо людина прийшла до нас і відкрито покаялася, то ми ії приймемо”.
Кунець додав, що він не звертався за допомогою у вирішенні конфлікту до самого впливового свого парафіянина – секретаря РНБО Турчинова. Разом з цим йому відомо про нібито зустрічі високопоставлених баптистів від політики, в ході якої Олександр Валентинович попросив не втягувати його в скандал і вирішити питання в мирному руслі самим.
Версія друга. Що говорить Дубовий
Колишній парламентарій Олександр Дубовий, який вважається одним з наближених до Турчинова бізнесменів, стверджує – він не обговорював з секретарем РНБО ситуацію з храмом “Миру, любові і єдності”. За його словами, це Кунець здійснює спробу “віджиму” раніше переданого їм об’єкта, а за допомогою ЗМІ нагнітається істерія в суспільстві.
Дубовий розповів своє трактування виниклої суперечки і заперечує факт його відлучення від церкви. За його словами, було все навпаки – ще 1 липня він з дружиною і ще два десятка впливових прихожан (в тому числі і президент Союзу баптистів Антонюк) самі написали заяву про вихід з лав пастви Кунця.
Олександр Дубовий стверджує, що два десятка парафіян церкви вийшли з числа її членів після початку конфлікту. фото http://hrampeace.blogspot.com/
Він запевняє – літнього служителя культу “Слова життя” ніхто не бив, а його прихильники неодноразово провокували конфлікти і представляють ситуацію в викривленому вигляді. При цьому за порядком на церковному об’єкті стежать зовсім не найняті ним “тітушки”, а представники ліцензованої охорони за договором.
“Я ніколи не думав, що на рівні пастиря можна так опуститися … Він втратив довіру у багатьох парафіян і відноситься до храму як до особистої власності, а не церковного майна. Фактично рейдерством займається Кунець, але по всіх кутках кричить, що він постраждала сторона”, – говорить соратник секретаря РНБО.
Він називає спробу Володимира Яковича переграти умови раніше укладеної угоди про передачу храму новим власникам “кидком” з боку пастора. Нібито Кунець всіляко перешкоджав функціонуванню на території храму структур ВСЦ ЄХБ, і навіть дав команду поламати стіну до канцелярії Антонюка. При цьому ще раніше глава “Слова життя” готував грунт для повернення храму “Миру, любові і єдності” під свій контроль. І шукав підтримку в особі якраз Дубового.
“У лютому-березні Кунець вже готувався воювати, шукав союзників. Сьогодні він говорить, що я рейдер, а тоді він двічі наполегливо пропонував мені прийняти сан диякона. Виходить, тоді його нічого не бентежило?”, – обурюється екс-нардеп.
За його словами, пастор сам дав грунт для підозр в його неблагонадійності. Це сталося після того, як він був викритий в переоформленні одного з об’єктів храмового комплексу (по вулиці Мічуріна, 64) на свого сина. Хоча кошти на зведення цього об’єкта йому нібито були надані парафіянами, а не були особистими заощадженнями Кунця.
Версія третя. трактування Антонюка
Схожу з Дубовим позицію зайняв в конфлікті і Союз ЄХБ. У поширеній заяві прес-служби структури Антонюка вказується, що конфлікт з пастором Кунцом триває вже півроку. У травні поведінку Володимира Яковича було визнано негідним і нехристиянських, це питання обговорювалося на засіданні Ради ВСЦ ЄХБ.
Від Кунця зажадали покаяння, але не побачили в його подальших діях конструктивних змін.
“Зараз він (Володимир Кунець – прим.ред.) повністю блокує будівництво храму. За командою Володимира Яковича входи в головний храм були заварені гратами, замки на дверях нового офісу – замінені, самовільно зруйнована стіна. Такі дії ми розцінюємо як свавілля, провокації і наклеп, не відповідають статусу служителя і християнина.
Інформація, яка поширюється … про рейдерське захоплення є неправдивою, спотвореною та перекрученою”, – наголошується в заяві прес-служби Союзу баптистів.
Що буде далі?
Олександр Дубовий стверджує, що він знає справжню причину, яка спонукала Володимира Кунця до початку війни за “віджимання храму”. Але пообіцяв озвучити цю версію тільки після уточнення деталей з іншими баптистами через кілька днів. Те, що сталося він називає “диявольським знаком”, особливо – напередодні запланованого святкування 500-річчя Реформації.
Сам пастор каже, що згоден на мирову угоду і навіть повернути в лоно його церкви екс-нардепа, але висуває зустрічні умови. За його словами, договір з ВСЦ ЄХБ повинен бути розірваний, а майновий комплекс – зберегтися за “Словом життя”. Він показав “Strana.ua” лист на ім’я Антонюка, в якому вимагає анулювання угоди, укладеної в 2015 році. Його соратники стверджують, що постраждали від рук “тітушок Дубового” і вимагають притягнення винних до відповідальності.
Паралельно скандальну історію чвар між протестантами виносять на обговорення представники цієї церковної течії на зборах служителів Києва та області, а також загальнонаціональних зборах. Відомо, що сторони конфлікту привертають увагу до інциденту представників протестантських церков за кордоном (особливо в США).
І Дубовий, і Кунець заявляють про готовність в судовому порядку вирішувати майновий спір. У всій цій історії на сьогоднішній день висловилися практично всі фігуранти скандалу.
Мовчить поки тільки Олександр Турчинов. Від його позиції багато в чому і буде залежати подальший хід подій в церковній війні між баптистами.
