Politerno > Статті > Україна і світ > “Великий газовий пиріг”: Чому Європа не зважає на інтереси України

“Великий газовий пиріг”: Чому Європа не зважає на інтереси України

  • 22 Червня, 2017
  • 1735 Переглядів
  • 0

На думку експертів, у разі реалізації “Північного потоку-2” Україну як транзитера газу можна буде вже не розглядати.

Як відомо, основний транзит природного газу до Європи Росія здійснює через магістральні трубопроводи “Північний потік” і українську газотранспортну систему (ГТС).

У червні 2015 року “Газпром” і ряд європейських компаній підписали меморандум про розширення потужностей “Північного потоку”. Вартість будівництва “Північного потоку-2” – двох ниток газопроводу від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини оцінюється в 8 млрд євро. Початок проекту заплановано на квітень 2018-го, завершення – в 2019-му. Дата є невипадковою, оскільки в 2019-м закінчується діючий контракт між “Газпромом” і Україною на транзит російського газу через українську ГТС.

У разі реалізації “Північного потоку-2” Україна може втратити доходів від транзиту. Так, за підрахунками голови “Нафтогазу України” Андрія Коболєва, сума втрат складе близько $ 2 млрд. Експерти переконані: причина ситуації, що склалася – у відсутності більш вигідної альтернативи з української сторони.

“Антиросійські санкції спрямовані проти Німеччини”

Минулого тижня сенат США ухвалив проти Москви нові санкції, які можуть торкнутися європейські фірми, які співпрацюють з Росією в будівництві газопроводів. Німеччина виступила проти, заявивши, що вони спрямовані проти країни, – обмежувальні заходи можуть торкнутися, зокрема, німецької нафтогазової компанії Wintershall – одного з інвесторів будівництва “Північного потоку-2”.

Виступаючи на святкуванні Дня німецької промисловості в Берліні в понеділок, 20 червня, лідер німецьких соціал-демократів (і суперник канцлера Ангели Меркель на майбутніх парламентських виборах в Німеччині) Мартін Шульц заявив, що антиросійські санкції Вашингтона спрямовані проти Німеччини.

“Ми побачили, що США намітили курс в енергетичній політиці, який небезпечний (…) і спрямований насамперед проти Німеччини”, – цитує Шульца Der Spiegel.

Політик зажадав від Меркель особисто висловити президенту США Дональда Трампа критику санкцій проти РФ на саміті G-20, запланованому на початок липня.

Втім, з критикою законопроекту антиросійських санкцій, які сенат США затвердив 16 червня, внісши кілька поправок до схваленого напередодні документу про посилення штрафних заходів проти РФ, виступила і сама Меркель. У Wintershall ж не мають наміру зважати на інтереси України.

“Це не наше завдання як компанії – консолідувати бюджет України”, – підкреслив глава компанії Маріо Мерен в коментарі Der Spiegel, вказавши на поганий стан української газотранспортної системи.

За його словами, впродовж кількох десятиліть європейські споживачі платили мільярди за транзит газу через Україну, але ці гроші Київ витрачав “на що завгодно, тільки не на обслуговування трубопроводів”.

“Найцікавіше тут – роль США, які, починаючи з 70-х років минулого століття намагаються обмежити вихід СРСР, а зараз – Росії, на європейський енергетичний ринок (…) Час минув, Росія міцно займає третину європейського ринку. Були періоди зниження десь в кінці нульових. Зараз вона знову нарощує свою присутність – трохи більше 30 відсотків знаходиться під контролем РФ “, – пояснив “Вістям” експерт з енергетики Валентин Землянський, зазначивши політичну зацікавленість Німеччини, – адже замкнувши на собі поставки значних обсягів голубого палива, вона отримає додатковий потужний важіль впливу в Європі.

Саме тому ситуацію навколо антиросійських заходів США і “Північного потоку-2”, вважає експерт, слід розглядати як зіткнення інтересів Вашингтона і Москви на європейському газовому ринку.

Позиція “Нафтогазу”

У глави “Нафтогазу України” Андрія Коболєва інша точка зору на санкції Ващінгтона проти РФ.

“Ми б порадили США якомога швидше розширити санкції по відношенню до всіх компаній, потенційно залучених в цей проект”, – сказав Коболєв в інтерв’ю The Wall Street Journal.

За його словами, будівництво “Північного потоку-2” “загрожує європейській єдності” і Україні.

“Будь-яка незалежна оцінка покаже, що цей газопровід суперечить інтересам США. Він проти принципу солідарності Європи, – сказав глава “Нафтогазу”. – Не має причин не використовувати санкції проти нього”.

“Мова йде про транзитні маршрути російського газу в ЄС. Позиція Коболєва, як глави “Нафтогазу”, компанії, яка управляє українською ГТС, зрозуміла – наш маршрут повинен бути в пріоритеті при поставках російського газу в ЄС. Ніякого відношення до європейської безпеки це не має. Це чисто конкурентна боротьба. Так, політичний аспект присутній (…) Але “газпромівске” лобі в Євросоюзі представлено досить широко і воно працює, щоб рішення приймалися на користь РФ”, – говорить Землянський.

У той же час, на думку експерта, Україна поки не запропонувала європейським постачальникам альтернативи, яка була б вигіднішою.

“Йде велика європейська гра, це великий газовий пиріг, який намагаються поділити великі компанії. І Україна в даному випадку, якщо подивитися з боку… Що запропонувала Україна? У три рази підвищити вартість транспортування (газу) через свою територію, назвавши це прискореною амортизацією (це ідея пана Коболєва і Вітренко, вони, здається, з 2009 року з цією ідеєю носяться, намагаючись довести, що це дуже здорово). Європейські компанії дуже нервово відреагували на цю ініціативу, тому що вони чудово розуміють – це ті витрати, які ляжуть на їхні плечі, відповідно, по ланцюжку, – на плечі європейських споживачів. Україна замість того, щоб спростити транзит по своїй території, його ускладнила”, – говорить Землянський.

“Ми звертаємося до країн Східної Європи, до Вашингтону, мовляв, покарайте погану Росію, вона хоче залишити нас без грошей… Але вільний ринок – це конкуренція. Відповідно, керівники “Нафтогазу” повинні розробити концепцію функціонування української ГТС після 2019 року і сформувати пакет пропозицій для “Газпрому” без всієї цієї революційно-патріотичної риторики, тому що ми говоримо про великі гроші. Ми говоримо про функціонування української газотранспортного комплексу як такого. У разі реалізації “Північного потоку-2″ – все. Україну, як транзитера газу, можна вже не розглядати. На нас буде припадати мінімум”, – підсумував експерт.

[spoiler]Проект “Північний потік-2” передбачає будівництво двох ниток газопроводу від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Загальна потужність складе 55 мільярдів кубометрів газу в рік. Для будівництва і експлуатації газопроводу створена компанія Nord Stream 2 AG, яка в квітні підписала угоди з Shell, OMV, Engie, Uniper і Wintershall про фінансування проекту.

У червні партнери зарахували на рахунки компанії понад мільярд євро.

[/spoiler]

 

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE