Вчора влада організувала провал обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ним мав стати детектив НАБУ Олександр Клименко, який набрав більше балів, ніж його суперник прокурор Андрій Синюк.
Затвердити Клименка головним прокурором з антикорупції Зеленський обіцяв західним посольствам до кінця року. Більш того, цей пункт значився навіть у спільному меморандумі за підсумками зустрічі українського президента з Байденом.
Але, зважаючи на все, Зеленський постарається зробити все, щоб якомога довше не виконувати цю обіцянку.
Ця посада є дуже важливою для українських політичних розкладів. САП – єдиний елемент антикорупційної вертикалі, який Заходом поки що не контролюється (на відміну від НАБУ та ВАКС). Ще за Порошенка тодішній керівник САП Назар Холодницький був фактично “перевербований” українською владою (і його звільнення вимагала тодішній посол США в Києві Йованович), а минулого року Холодницький достроково вирішив залишити свою посаду, після чого фактичним керівником САП стала призначена Зеленським генпрокурорка Ірина Венедіктова.
Але якщо у САП з’явиться повноцінний керівник, орієнтований на Захід (а саме таким є Олександр Клименко), то садити за корупційними статтями або, що швидше, тримати на гачку потрібних політиків, будь-яких українських чиновників та депутатів “семипосольщина” зможе практично в ручному режимі.
Тому для США та ЄС тема САП стає наразі наріжною з точки зору створення системи прямого контролю за внутрішньою українською політикою.
Тому боротьба за спецпрокуратуру набуватиме дедалі скандальніших форм. З прямим тиском Заходу на Зеленського та Офіс президента. Останні намагаються зараз “включити дурня”, говорячи, що вони не причетні до затягування конкурсу, але скільки їм це вдасться робити – незрозуміло.
Як обирали спецпрокурора
Епопея з виборами антикорупційного прокурора триває з 2020 року.
Позаминулого вересня пішов у відставку начальник САП Назар Холодницький. Його місце у статусі в.о. зайняв Максим Грищук. Проте фактично повноваження глави САП перейшли до генпрокурора. Тобто до Венедиктової. Саме вона почала керувати антикорупційною прокуратурою, яка є дуже важливим органам у боротьбі з корупційними злочинами – саме прокурори САП здійснюють процесуальне керівництво у справах, які веде НАБУ, узгоджуючи всі дії детективів, та представляючи позицію звинувачення у суді.
Після цього влада оголосила про конкурс на обрання нового керівника. В липні минулого року парламент обрав членів комісії, яка обиратиме директора Державного бюро розслідувань (контрольоване Офісом президента), але провалив голосування за комісію, яка обиратиме наступного керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
В кінці-кінців наприкінці січня, через чотири місяці після звільнення Холодницького, конкурс таки стартував.
Відсутність поспіху пояснювалася просто: відомство вже й так перейшло під повний контроль Офісу генпрокурора. Тобто Банковій, якій вибори нового керівника САП загалом були тепер ні до чого.
Під тиском Заходу конкурс таки стартував 25 січня – у день народження Зеленського. На нього подалися 133 претенденти. На різних етапах їх перевіряли – на знання законів, на поліграфі, на доброчесність та давали практичні завдання.
До березня з них залишилося 37 осіб. Цікаво, що нинішні два фаворити конкурсу – детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Андрій Синюк – набрали тоді лише по 112 балів та знаходилися нижче 30-го місця. А на першій позиції була ще одна працівниця НАБУ Олена Кролевецька.
Перед конкурсом кандидатам забороняли навіть пити каву та ходити до спортзалу.
Але основна боротьба розгорталася навіть не на полі кандидатів, а за вплив на саму комісію. Із 11 її членів четверо делегувалися Радою прокурорів. Троє з них виявилися іноземними громадянами, кандидатами від західних посольств. Ще семеро представили Верховну Раду: троє “слуг народу”, по одному від ОПЗЖ та “Довіри” і двоє представників “За майбутнє”.
Депутат від цієї групи Катерина Коваль і очолила комісію загалом.
Посольства та союзні їм грантові активісти після цього зчинили скандал. Зі складу делегатів від Ради було зрозуміло, що представники груп Коломойського та “слуг народу” всіляко блокуватимуть призначення прозахідного кандидата. Почалася погрози, що Україну можуть навіть позбавити безвізу.
Тому робота конкурсної комісії спочатку була дуже конфліктогенною. Через меншість, яку складали іноземці, “соросята” вимагали для них особливих умов: мовляв, рішення мають прийматися лише якщо як мінімум два “міжнародні експерти” за них проголосували. Але цю норму так і не запровадили.
У свою чергу представники Ради часто взагалі відмовлялися розпочинати роботу комісії, якщо не було частини її членів. Тобто вибори спецпрокурора без кінця зривали, посилаючись на відсутність кворуму. До речі, як писали ЗМІ, іноземці Томас Фаерстон, Драго Кос та Ніно Цоцорія також постійно пропускали засідання або могли піти ще до кінця зустрічі.
Американці та їхні союзники тим часом безупинно тиснули на українську владу, щоб керівника САП обрали якнайшвидше. Захід зупинився тоді на кандидатурі детектива НАБУ Олександра Клименка. Дійшло до того, що під час літньої зустрічі з Байденом Зеленський закріпив цю обіцянку письмово. Але справа з мертвої точки не зрушила.
Восени по Зеленському почали бити з великих медійних калібрів. Західні ЗМІ обрушилися на нього, викотивши скандал з офшорами, а також трохи дрібніші. Але ефекту це не мало. Ключове засідання комісії було зірвано 9 жовтня через неявку трьох нардепів.
Офіс президента вдав, що до цього не причетний, після чого засідання комісії відновилися. А посольства різко посилили тиск, щоб до кінця року голову САП було обрано. Що й мало статися 21 грудня.
Але тут настала нова “зрада”. За день до вирішальної дати 20 жовтня Окружний адмінсуд Києва визнав незаконним порядок вибору спецпрокурора. Після чого провладні члени комісії відмовилися визнавати Олександра Клименка переможцем. “Потрібно спочатку скасувати рішення ОАСК”, – заявила голова комісії Катерина Коваль.
Потім фактично те саме заявили в Офісі президента. Але у стані “соросят” негайно звинуватили Зеленського у зриві конкурсу. Рішення суду, що стало приводом не затверджувати переможця конкурсу, “писалося на Банковій”, заявив глава “Центру боротьби з корупцією” Віталій Шабунін.
І зараз, схоже, буде новий етап тиску “семипосольщини” на українську владу, щоб призначити нового главу САП, не чекаючи на рішення апеляції за вердиктом ОАСК.
“” Читайте також: Як на користь олігарха Ахметова зливають історичне розслідування щодо “Роттердам+”
Навіщо американцям САП?
Як уже писалося вище, цей орган – остання ланка антикорупційної вертикалі, яка зараз контролюється не Заходом, а українською владою.
При її переході під контроль посольств влада втратить важелі впливу на слідство та суд за кримінальними статтями, які стосуються депутатів та чиновників. Тобто американці зможуть практично керувати процесом переслідування корупціонерів.
Зрозуміло, що корумпована з голови до ніг українська влада цього не хоче. При цьому слід розуміти, що Захід теж використовуватиме цей важіль для досягнення своїх конкретних цілей.
Але зараз посилення тиску щодо САП має важливі тактичні завдання:
1. Взяти під повний контроль Офіс президента, який купається у корупційних потоках від “Великого будівництва”. А також фракцію “слуг народу” – через розслідування про зарплати у конвертах, яке вже веде НАБУ.
2. Отримавши таким чином необхідний адмінресурс, проштовхнути у владу новий політичний проект, який буде підконтрольний Заходу безпосередньо – щось на кшталт “Голосу” на максималках.
Без адмінресурсу такий проект обратися до Ради шансів практично не має. Тому потрібен контроль над САП і далі руками антикорупційної тріади – над Радою та Офісом президента (див. пункт перший), а через них і над урядом.
Ходять чутки, що такий політичний проект зараз посилено створюється під дахом близького до Сороса бізнесмена Томаша Фіали (докладніше про це читайте у статті “Фіала, Хомутиннік та інші. Як Притула будує свою партію і чому це не подобається Порошенкові”).
Тобто ставки у грі дуже високі. І тому тиск на Зеленського з обранням спецпрокурора лише наростатиме. Не виключено, що найближчими днями ми побачимо сильні медійні удари щодо президента та його оточення.
Джерело в юридичних колах у розмові спрогнозувало, що президент “виляє до останнього”, намагаючись відбитися від вимог Заходу призначити Клименка головою САП.
“Тепер планується розкол між Ситником і грантовими діячами на чолі з Шабуніним. Вони мають різне бачення того, хто має стати новим директором НАБУ. І якщо на той час не буде і повноцінного керівника САП, то антикорупційна вертикаль, яка і зараз працює геть погано, може зовсім розсипатися. Тому американці та їхнє лобі в Україні так поспішають”, – каже джерело.
“” Читайте також: Що отримує Коломойський від війни Банкової з Ахметовим або запасний аеродром Зеленського
