USD26.18880.0000EUR30.91590.0000
Politerno > Україна і світ > Несправжні реформи по-сімейному або що таке VoxUkraine|VoxCheck

Несправжні реформи по-сімейному або що таке VoxUkraine|VoxCheck

  • Травень 18, 2018
  • 76 Переглядів
  • 0

Близько року в медіапросторі України увагу громадськості привертає медіапроєкт voxukraine.org. Так учора на Українській правді, яку журналіст Олександр Дубінський пов’язує з олігархом Віктором Пінчуком, вийшла стаття “Теми та прийоми: як і про що українські топ-політики брехали минулого кварталу” з результатами моніторингу висловлювань українських топ-політиків за перший квартал 2018 року від VoxCheck, згідно яких найбільш правдивими серед політиків в Україні виявились президент Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. VoxCheck — це факт-чек проект VoxUkraine, започаткований в січні 2016 року, який систематично перевіряє висловлювання топових політиків. На думку авторів, “VoxUkraine є аналітичною платформою, очолюваної групою провідних світових і українських економістів, юристів і членів українського політичного співтовариства, що працюють для впровадження реформ в Україні. VoxUkraine став авторитетним голосом в українській політичній дискусії”. Проект активно просувався через Facebook кандидатом в члени Ради НБУ Тимофієм Миловановим. VoxUkraine часто публікує матеріали, підозріло лояльні до тієї політики, яку проводить Національний банк України. Тож поглянемо, хто ж стоїть за проектом, який активно підхвалює НБУ у важкий для нього час і підтримує Мінфін у суперечках про податкову реформу.

Кумівство, помножене на протекціонізм

З самого voxukraine.org отримати будь-яку правову інформацію складно, у “аналітичної платформи” є редакційна рада, консультаційна рада, також на сайті зазначено, що voxukraine.org фінансується компанією “Київстар” і Національним фондом підтримки демократії (Вашингтон), “Київської школою економіки” і іншими особами. Також з публічних джерел відомо, що домен voxukraine.org був зареєстрований кимось із Арізони (США) у вересні 2014 року. Ось, мабуть, і вся інформація про “аналітичну платформу, яка стала авторитетним голосом в українській політичній дискусії”.

Однак Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб говорить нам про існування громадської організації “ВОКС УКРАЇНА” (код ЄДРПОУ 40116636). І тут серед засновників громадської організації ми виявляємо і першу особу (підписувача) ТОВ “Київської школи економіки” (КШЕ) Тома Купе, і співробітницю КШЕ та одночасно дружину заступника голови Правління Дмитра Сологуба, Ілону Сологуб, і навіть якусь Зою Сергіївну Милованову – очевидно, особа, пов’язана з кандидатом в члени Ради НБУ Тимофієм Миловановим.

В результаті з 8 засновників “ВОКС УКРАЇНА” тільки Жолудь Олександр Леонтійович не має відношення до КШЕ, але його адреса реєстрації (очевидно, домашня) збігається з місцем перебування “ВОКС УКРАЇНА”.

Ще більші питання викликає присутність серед підписантів “ВОКС УКРАЇНА” Дарії Миколаївни Марчак, яка не входить до складу засновників “ВОКС УКРАЇНА”, але тим не менш згідно ЄДР залишається підписантом цієї юридичної особи. Ймовірно, Дар’я Миколаївна працює в прес-службі Міністерства фінансів. Дуже складно зрозуміти, навіщо їй бути підписантом в громадській організації “ВОКС УКРАЇНА” і одночасно працювати в Мінфіні. Можливо, громадська організація “ВОКС УКРАЇНА” розраховує на гранти, в яких вигодонабувачем є Мінфін, хоча це, звичайно ж, здогадки.

Олігархічні СП і міністри-трудоголіки

Захопившись чудовим переліком засновників “ВОКС УКРАЇНА”, підемо далі. Оскільки майже всі засновники громадської організації були так чи інакше пов’язані з КШЕ, в т.ч. в засновниках значиться перша особа КШЕ Том Купе і посадові особи КШЕ, а на voxukraine.org розміщена інформація про те, що проект частково фінансується КШЕ, логічним рішенням було зазирнути в структуру власності КШЕ. Як випливає з публічних річних звітів та іншої публічної інформації, КШЕ була заснована спільно: безприбутковою корпорацією з США Economic education and research consortium, Inc і Фондом Пінчука.

Пізніше Фонд Пінчука офіційно вийшов з проекту, а зараз КШЕ в публічних джерелах фонду числиться як “реалізований проект”. Згідно ЄДР, єдиним засновником КШЕ сьогодні є Economic education and research consortium, Inc.

Особливість збиткових корпорацій в США полягає в тому, що хоча вони і мають приставку “Inc”, їх акції не торгуються на ринку і зрозуміти, кому ці корпорації належать, досить складно. Як правило, це встановлюється за складом Ради піклувальників.

Така анонімність в минулому принесла чимало проблем владі США і вже років п’ять як подібні корпорації в США публікують звітність за спеціально розробленою для них формою №990. Отримавши доступ до цієї звітності за 2010 , 2013 , 2014 рр., можна знайти в ній чимало нечужих для України прізвищ.

Наприклад, в 2014 році в складі піклувальної ради Economic education and research consortium, Inc значилися екс-міністр фінансів України Наталія Яресько, а також заступник голови Правління НБУ Владислав Рашкован. Згідно з формою №990, в 2014 році кожен з цих членів Ради відпрацював 20 годин на тиждень. Потрібно віддати належне, Наталія Яресько стала міністром тільки в грудні 2014 року і немає нічого дивного, що будучи громадянином США, вона могла віддавати 20 годин в тиждень улюбленій справі.

Однак коли 20 годин в тиждень на американську неприбуткову корпорацію встигав працювати Владислав Рашкован в 2014 році, уявити складно, напевно працював у вихідні. Цікаво, що Владислав Рашкован почав фігурувати в складі Ради з 2012 року. Правда ні Владислав, ні Наталя грошей від Economic education and research consortium, Inc не отримували в 2014 році, в усякому разі так позначено в формі №990 корпорації.

А ось в 2013 році інший нечужий Україні член Ради Павло Шеремета (екс-міністр економіки України) отримав від Economic education and research consortium, Inc за рік приблизно 98000 дол. США, хоча в графі 21, розділ Б в його декларації за 2013 рік “отримано з-за меж України” чомусь стоїть прочерк.

Пан Рашкован грав досить цікаву роль в Раді Economic education and research consortium, Inc. Не до кінця зрозуміло, чиї ж інтереси він представляв в Раді. Відомо, що Владислав Леонідович до своєї зайнятості в НБУ працював в ПАТ “Юникредітбанке”. Однак, як показав моніторинг публічних джерел, в 2012-2013 рр. він періодично спливав в проектах Віктора Михайловича Пінчука, наприклад, виступаючи ментором проектів для East One (EastLabs).

(http://eastlabs.co/mentor/info/111)

Також варто звернути увагу, що незважаючи на вихід Фонду Пінчука з КШЕ, Том Купе як займав перші позиції в КШЕ, так і займає.

Заокеанські “партнери”

Сама ж Economic education and research consortium, Inc викликає великий інтерес. На початок 2015 року на рахунках корпорації знаходилося $ 771,814 тис., загальні витрати компанії склали $ 1,795 млн. З них зарплата $ 1,035 млн.

В на початку 2015 року управляли корпорацією співробітники Eurasia Foundation, у всякому разі, при здачі звіту в підвідомчий орган Штату вони вказували в якості бізнес-адреси адресу, що співпадає з місцем знаходження даної Eurasia Foundation.

Однак давним-давно при реєстрації Economic education and research consortium, Inc, коли ще КШЕ функціонувала як спільний проект з Фондом Пінчука, була допущена помилка: при реєстрації безприбуткової корпорації в якості адреси корпорації реєстратору було вказано вашингтонський адреса 4016 Linnean Ave NW, Washington, DC 20008, він же потрапив і в український ЄДР. Перевірка цієї адреси показала, що по ньому проживає 9 осіб, з них увагу привертає Андерс Аслунд (Anders Aslund) з сім’єю.

(http://publicwhitepages.com/base.php?t=dc&id=929209)

Пан Аслунд відомий як старший науковий співробітник Атлантичної Ради, він спеціалізується на дослідженнях в області російської політики і економіки. Він є ад’юнкт-професором Джорджтаунського університету, вивчає економіку Росії, України і Східної Європи, а також приділяє увагу широким наслідків економічних перетворень. Заяви пана Аслунда часто з’являються в українській пресі, він часто дає публічні рекомендації владі і він же входить до Ради директорів КШЕ.

Що таке добре, що таке погано?

В принципі, немає нічого поганого в тому, що члени сім’ї заступника голови НБУ або кандидата в члени Ради НБУ об’єдналися в рамках громадської організації похвалити НБУ і Мінфін. Немає нічого поганого і в тому, що в Раді засновника КШЕ, який зареєстрований в США, працювали в 2014 році за 20 годин в тиждень нинішній екс-глава Мінфіну і діючий ще один заступник голови НБУ. Ці люди теж мають право на те, щоб відстоювати свої права і свободи в рамках громадської організації. Немає нічого поганого в партнерстві між Фондом Пінчука та американською Economic education and research consortium, Inc, які народили ще один корисний для України ринковий інститут. Просто чудово, що такий відомий діяч як Андерс Аслунд особисто займався, а можливо і займається проектами в Україні.

Але от якщо всю картину зібрати разом, тобто все-таки трохи “смердючих” речей:

  1. VoxUkraine позиціонує себе як абсолютно незалежна організація. Хоча дуже важко собі уявити, щоб родичі, котрі заснували громадську організацію “ВОКС УКРАЇНА”, лаяли своїх домочадців, які займають державні посади. Зрозуміло, що VoxUkraine має колегіальні “редакційні” органи, але сам Web-сайт не є юридичною особою з рахунком в банку, для чогось же їм знадобилася громадська організація, та ще й з підписантом з Мінфіну. Тому проект схожий більше не на незалежну аналітичну платформу, а на орган пропаганди. Що не завадило б розкрити читачам, журналістам і в цілому громадськості.
  2. Є дуже великі сумніви в щирості закликів авторів VoxUkraine до деолігархізації (з урахуванням минулої приналежності КШЕ до авуарів В.М. Пінчука), а також у зв’язку з тим фактом, що навколо VoxUkraine і позитивного висвітлення діяльності НБУ постійно крутяться засоби масової інформації, які традиційно зараховують до сфери впливу В.М.Пінчука.
  3. З виявлених зв’язків між Economic education and research consortium, Inc – КШЕ – “ВОКС УКРАЇНА” випливає висновок, що Тимофія Милованова до Ради НБУ фактично проштовхувало Правління НБУ. Виникає резонне питання, чому Правління НБУ втручається у формування складу Ради – по суті органу, який повинен спостерігати за Правлінням? Як мінімум, відповідь на це питання повинні повторно дати народні обранці.
  4. Швидше за все, пан Аслунд занадто зайнятий аналітичною роботою, щоб вникнути в суть побудованої тут в Україні конструкції. По-суті, під виглядом громадської організації створюється пропагандистська машина, частина зусиль якої спрямована на виправдання не зовсім вдалих реформ. При цьому реально незалежна громадськість від участі в реформах відсувається, а причетним стає певне коло осіб, часто пов’язаних між собою роботою або навіть родинними узами. Раз вже 2 члена Ради (2014 роки) Economic education and research consortium, Inc зайняли важливі державні пости, то як мінімум громадський контроль за їхньою роботою і формуванням ідеології реформ потрібно було б покласти на дійсно незалежну громадськість.
  5. І вже зовсім смішними виглядають “платні лекції” VoxUkraine за участю членів Правління НБУ та заклики жертвувати на благо проектів VoxUkraine. Пропаганда ідей або дій зазвичай не фінансується як благодійні проекти. Economic education and research consortium, Inc на початок 2015 року мала на рахунках шестизначні суми в доларах США, та й співробітники НБУ, за словами В.А. Гонтаревої, забули про з/п в 10 000 грн. після того як з них зняли статус державних службовців. Хоча, звичайно, якщо хтось із читачів задоволений ходом реформ в Україні, він вільний відвідувати платні лекції і жертвувати у VoxUkraine.

У підсумку, спостерігаючи за поривами реформаторів, починаєш розуміти, що одна з причин формальних реформ в Україні – це дефіцит кадрів у наших Західних партнерів. Створювати, роз’яснювати і проводити реформи доручають вельми і вельми обмеженому колу осіб – звідси різко зростає ймовірність напоротися або на некомпетентність, або на конфлікт інтересів.

За матеріалом “КиевVласть

Поділитися: