Звістку про приїзд місії МВФ до Києва у вересні експерти оцінюють як добрий знак. В України з’явився шанс вже у жовтні отримати довгоочікуваний транш. Щоправда, уряду все ще потрібно виконати для цього низку вимог.
На цю звістку в Києві чекали давно: до України з 6 по 19 вересня їде місія МВФ. Обговорюватимуть, зокрема, фінансову допомогу, йдеться у прес-релізі фонду. Ціна питання – майже два мільярди доларів, без яких Україна навряд чи зможе самостійно розрахуватися за старими боргами: нинішня програма співпраці Києва з МВФ, за якою Україна отримала поки що 8 мільярдів, завершується навесні 2019 року.
Політична воля на тлі безгрошів’я
Перемови з Фондом про черговий кредитний транш тривають понад рік. Поки безрезультатно. Серед останніх ключових вимог до України – поправки до закону про антикорупційний суд, дотримання граничного дефіциту держбюджету, а також підвищення ціни на газ. Першу умову Фонду – щодо вдосконалення антикорупційного законодавства – Київ виконав ще у липні. Що стосується двох інших – ціни на газ і бюджету, – місія має обговорити їх у Києві.
За даними інформагенції “Інтерфакс-Україна”, український уряд запропонував МВФ загалом не менше восьми варіантів формули ціни на газ, наполягаючи на поетапному підвищенні тарифів. Фонд ці пропозиції відкинув: влада в Києві вже обіцяла заради грошей МВФ збільшити ціни на газ для населення, однак обіцянку так і не виконала.
Цього разу, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, чиновники, найімовірніше, розробили компромісний з точки зору кредиторів сценарій. “Якби питання щодо цін на газ було вирішено ще в липні, то, фактично, потрібен був би лише лист від президента України до МВФ, що він підтримує поправки до антикорупційного законодавства і обіцяє, що його буде підписано. Тобто до серпня місія могла встигнути приїхати до України та обговорити подальшу співпрацю”, – пояснює експерт. За оптимістичного прогнозу, якщо Україна вже у вересні домовиться з Фондом, отримає гроші не раніше жовтня.
У боргах як у шовках
Гроші МВФ Україні потрібні якнайшвидше й передусім для розрахунків за старими кредитами: у 2019-2020 роках обсяги погашень лише за державним боргом складуть близько 14 мільярдів доларів, нагадує головний економіст “Альфа-Банку Україна” Олексій Блінов. А якщо додати ще борги компаній, уточнює експерт , “сума буде співставною з обсягом золотовалютних резервів – 18 мільярдів доларів”. І враховуючи, що 2019 року в Україні заплановані президентські вибори, сподіватися на суттєвий приплив інвестицій не варто, пояснює Блінов.
Компенсувати цю суму на продажу ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики – Ред.) – для України не вихід, веде далі експерт. Адже по-перше, ці позики – короткострокові й для рефінансування держборгу не підходять. А по-друге, “основними покупцями внутрішніх ОВДП є державні банки, у яких також в 2019 році настануть терміни погашення власних зовнішніх позик, тобто їм самим знадобиться валюта”, підсумовує Блінов.
Дешеві зовнішні ресурси, як-от, приміром, кредит Світового банку на 800 мільйонів доларів або мільярд євро від Євросоюзу, прив’язані до співпраці з МВФ і здійснення реформ. Тому в уряду є два варіанти – домовлятися з Фондом або тиснути на Нацбанк, щоби той продавав валюту, говорить Вишлінський. “Але НБУ просто може не дати грошей, і уряд не зможе виконати своїх зобов’язань перед тим самим МВФ. Це як борг перед кредитором останньої надії, який не погашається й означає, що в країні все вже зовсім погано”, пояснює експерт. Такий варіант він вважає найпесимістичнішим.
Місія: звести баланс
Ще одне питання, щодо якого Київ і МВФ мають знайти спільну мову, – держбюджет. МВФ наполегливо вимагає від України як складення збалансованого кошторису, так і контролю за виконанням. Приміром, цьогоріч недовиконується план за надходженням деяких податків, що може викликати чимало запитань у кредиторів, пояснює Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Візит місії МВФ заплановано на початок бюджетного процесу, нагадує експертка – саме у вересні уряд зобов’язаний подати до Верховної Ради проект кошторису на наступний рік. “Одним з питань може бути податок на виведений капітал. Зараз проект бюджету не передбачає запровадження цього податку, але якщо парламент ухвалить відповідний закон, треба буде вносити зміни в проект бюджету на 2019 рік”, – веде далі Бетлій.
Експертка нагадує і про плани уряду запровадити з нового року монетизацію пільг: наразі невідомо, чи це буде зроблено в повному обсязі, однак щоби система запрацювала, в бюджеті має вистачити коштів на компенсації, “щоби населення могло вчасно розрахуватися за свої послуги, які воно споживає”, підсумовує Бетлій.
Читайте по темі: Навіщо в Україну їде місія МВФ і які умови влада погодилася виконати
