На «Тернопільському комбінаті хлібопродуктів» нині кипить робота. За останні місяці, відколи на підприємстві змінилося керівництво, тут взялися за повну реконструкцію: відновлюють всі покрівлі – елеватора, млина, складів. Ремонтують і приміщення адмінбудівлі, щоб співробітники працювали у чистих, охайних і теплих умовах. Комбінат також готується до нового сезону врожаю, тож оновлює матеріально-технічну базу…
… А ще деякий час тому підприємство занепадало і не працювало на повну потужність, каже заступник директора філії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Тернопільський КХП» Ярослав Котис. Він розповів, із якими проблемами довелося зіткнутися і як їх тепер вирішують.
«Комбінат виглядав, як після війни, адже час своє зробив. За 30 років у розвиток підприємства майже нічого не вкладали. Тож у приміщеннях облітає плитка, а дорожнє покриття на території зруйноване. Нині завдяки порозумінню з керівництвом філії ми отримали майже 5 мільйонів гривень і маємо можливість перекрити дах, відремонтувати підлогу на складах, а також модернізувати обладнання. Зокрема, нам виділили 500 тисяч гривень на придбання автоматичної системи зволоження зерна та два мільйони гривень – на закупівлю комп’ютеризованої системи управління млином», – повідомив Ярослав Котис.
Колись «Тернопільський КХП» був найбільшим державним підприємством в області, проте з різних причин замість того, щоб розвиватися і приносити прибутки, комбінат втрачав колишню славу і занепадав. Василь Деревляний очолив його на початку 2021 року. Каже: був здивований, до якого стану довели таке потужне підприємство.
«Загальна територія комбінату нараховує понад 6 га і я вважаю неправильним, коли на такий гігант приходить керівництво і просто байдуже спостерігає за тим, як він розвалюється. Ми отримали занедбану спадщину, проте нині помаленьку все відновлюємо, – підкреслив директор філії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Тернопільський КХП». – Так, дехто може скептично поставитися до того, що люди з політики займаються підприємницькими справами. Проте я вдячний колективу, який залишився і оцінив вже зроблену роботу та побачив, що ми можемо бути хорошими господарниками. А також за те, що допомагає нині відновлювати єдине в області державне підприємство. Вважаю, що лише спільними зусиллями можна вивести цей гігант з руїн».
Нині на підприємстві працюють 116 осіб, середній вік працівників – 55-65 років. Керівництво каже, що це тільки на користь комбінату.
«Це, однозначно, досвід. Це ще «стара школа», люди підготовлені. Тож на всіх дільницях – млина, елеватора тощо, працюють справжні спеціалісти і хороші фахівці, які виготовляють продукцію, що відповідає всім стандартам», – підкреслив заступник директора філії Ярослав Котис.
Якісна продукція
Українець має споживати чистий продукт. У цьому переконаний Василь Деревляний, а тому поставив перед колективом комбінату завдання працювати тільки з якісним зерном.
«За такий короткий період наша принципова позиція щодо прийому зерна, яке відповідає всім вимогам, та помолу якісної муки спрацювала. Сьогодні ми починаємо виходити на ринок України і не тільки. Маємо домовленості та підписані договори про поставку продукції в інші регіони країни, зарубіжні країни, – розповів директор підприємства і додав: як показали результати дослідження нашої лабораторії, є багато зерна, зараженого сажкою чи ураженого фузаріозом, тож таку пшеницю ми не приймаємо, бо, розуміємо, що цю продукцію буде споживати українець, а для його здоров’я це не корисно».
Якість зерна перевіряє виробничо-технологічна лабораторія. Її начальниця Тетяна Сліпенька працює на комбінаті вже понад 30 років.
«Раніше наше підприємство працювало над тим, щоб наростити темпи виробництва, приймання зерна. Проте, чомусь за останні роки зменшилися об’єми закупівлі та реалізації продукції. Коли до управління прийшов Василь Тимофійович, то він перебрав підприємство в технічно недбалому стані. Кошти на модернізацію не виділяли, ми працювали до тих пір, поки, якщо так можна сказати, не доводилося ставити крапку. Тепер же почали відновлюватися ремонтні роботи, оновлюється матеріальна-технічна база», – поділилася Тетяна Сліпенька.
Вона розповіла, що технологічна лабораторія проводить відбір проб із зерна, згідно ГОСТів, а випробувальна лабораторія здійснює аналізи зерна на те, чи відповідає воно своєму класу, згідно ДСТУ.
«За останній час багато зерна, яке не відповідало необхідним вимогам, ми просто не приймали, бо маємо випустити якісну продукцію: коли переробляємо пшеницю на борошно, то воно повинне відповідати всім нормам і мати хлібопекарські властивості, щоб споживач мав якісну продукцію на своєму столі, – пояснила начальниця лабораторії. – Відзначу, що ми маємо багато приватних конкурентів, проте наш пріоритет і наша перевага в тому, що ми, на відміну від інших, випускаємо борошно без сажки і фузаріозу».
У результатах досліджень лабораторії Тетяна Сліпенька впевнена.
«Вони достовірні, у першу чергу, через те, що у нас працює кваліфікований персонал із 30-35-річним досвідом роботи. Окрім того, наше обладнання перед початком нового врожаю і маркетингового року проходить повірку, коли експерти перевіряють техніку на правильність вимірювання», – додала начальниця лабораторії.
«У якості борошна наші споживачі можуть не сумніватися, – доповнює Василь Деревляний. – Її перевірили наші працівники та їхні родичі».
Потужне виробництво
Нині на підприємстві заготовлюють пшеничне зерно, мелють муку першого і вищого ґатунку, висівки. Комбінат оснащений сучасним технологічним млином – аналогом обладнання швейцарської фірми «Бюллер», що є світовим лідером борошномельного виробництва. Подібних млинів в Україні є ще два, а в області з такою потужністю млина немає. Він складається із двох виробничих ліній, які можуть виготовити по 170 тон продукції на добу.
У планах підприємства – запустити фасувальну лінію на 3 кг, щоб на місцевих ринках з’явилося тернопільське борошно і його могла придбати кожна господиня. Окрім того, комбінат планує щомісяця переробляти близько 4 тис тон зерна на муку.
«І якщо хтось каже, що на державному підприємстві не можна щось зробити, то, знайте, це не правда. Я вважаю, що можна, якщо хотіти, – каже Василь Деревляний. – Переконаний, що завдяки якісній продукції позитивний вплив матимуть і люди, і держава. Тим паче, що наша область – аграрна, ми можемо закупляти зерно у своїх фермерів, у тих, хто вирощує добру пшеницю. Ми уже ведемо переговори з ними. Наше підприємство пропонуємо також добрі ціни і, повторюся, ставить за мету працювати тільки з якісним товаром».
